Цікаво знати (додаткова інформація до теми селекція)

 Ківі!!!

Ківі здатне підвищити захисну функцію імунної системи, тому він часто використовується в якості профілактичного засобу від вірусів та грипу в осінньо-зимовий період. Крім того, воно захищає у весняний сезон від авітамінозу. Ківі нормалізує роботу серця, приводить в норму артеріальний тиск, зміцнює стінки судин.

А Ви знали, що…

Якщо відправитись майже в кожен найближчий магазин, то є великі шанси зіткнутися з надзвичайно поширеним на прилавках фруктом, який хоч і не походить з Нової Зеландії, але корені його популярності та навіть витоки ім’я заховані саме там!

Словом «ківі» тепер позначають кілька видів ліан з роду актинідія. Але історія волохатих ягід почалася з актинідії приємної (Actinidia deliciosa).

Ця рослина раніше зростала лише на Півдні Китаю. Перший зареєстрований опис ківі датується 12 століттям за часів династії Сун.

Невідомий автор називав вид міхутао та описував як рослину, яку «знаходять у долинах гір; це ліана з круглим опушеним листям, яка росте, обвиваючи дерева; за формою і розміром плід нагадує яйце; його шкірка коричнева; після перших заморозків він стає солодким і їстівним».

Найперші зареєстровані згадки про ківі (Actinidia deliciosa) у світі за межами Китаю були результатом авантюрних експедицій європейських ботаніків, які подорожували Китаєм у 1700-х і 1800-х роках.

Ці дослідники, серед яких був і шотландський ботанік Роберт Форчун, відомий тим, що це саме та людина, яка здійснила доставочку чаю з Китаю в Індію, привезли найперші зразки ківі до Європи.

Початково там не так захопились ідеєю, як би завозити собі ці плоди чи вирощувати їх для їжі в умовах оранжерей.

Рослина зацікавила перш за все колекціонерів рослин, які полювали за новинками з усіх куточків Земної кулі.

У 1904 році лондонська фірма James Veitch & Sons, продавала ліани як новинку, причому перш за все як декоративну культуру. Лише поміж іншим згадували, що вона має плоди схожі на аґрус, але розміром з волоський горіх.

Плоди цієї ліани повільно набирали популярність у середовищі мандрівників з західного світу та місіонерів, які зустрічалися з цими ласощами в тих районах Китаю, де це добро зростало в дикій природі.

Можливо, ці актинідії так і лишилися б на узбіччі людської історії, якби не шкільна вчителька Ізабель Фрейзер з Нової Зеландії.

Вона поїхала до Китаю у 1903 році. Наступного року повернулась на Батьківщину та не лише зі своїм багажем, а й з насінням ягід, які вона скоштувала під час мандрівки.

Насіння потрапило у грунт у 1906 році, а уже в 1910-го дозріла перша ягода цієї рослини поза межами Батьківщини.

Знадобилось ще 14 років для того, щоб вивести сорт 'Hayward' який і понині є найпоширенішим сортом актинідії приємної.

У той час нову культуру активно вирощували лише в новозеландських садах.

Але її слава поширювалися. Спочатку її почали продавати в тих регіонах Нової Зеландії, де не вирощували. Це був перший несміливий успіх комерціалізації рослини, а вже з 40-х років минулого століття у країні закладають перші масові плантації рослини.

Плід вийшов на міжнародний ринок під назвою "китайський аґрус". Сталося це лише в 1950-х роках. Якщо точніше, то в 1952 році. Саме тоді перший комерційний вантаж попрямував до Лондона. Це була невелика партія з 2000 лотків.

Не скажеш, що це увінчалось великим успіхом. Продавці визнали, що назва «китайський аґрус» не дуже вже й приваблює клієнтів. Лише у 1959 році запропонують називати цю зелену та опушену ягоду на честь новозеландської пташки.

Ідея перейменувати фрукт в «ківі» приписується Фріді Каплан, власниці Frieda's Finest Produce Specialities, магазину "особливих" продуктів у Лос-Анджелесі, який був одним із перших, хто імпортував ці зелені опушені фрукти до Сполучених Штатів. Чому ківі? Ну, все через коричневу пухнасту шкірку, яка дуже вже нагадувала культову пташку.

Фріда запропонувала новозеландським виробникам перейменувати фрукт у «ківі», щоб розворушити ягідний маркетинг. І новозеландські партнери з Turners & Growers прийняли цю назву, і з тих часів вона отримала загальне визнання в комерційних, наукових і технічних сферах. І тепер ми знаємо актинідію приємну під цим славетним псевдонімом.

До 1980-х років Нова Зеландія володарювала на ринку продажу ківі. Однак згодом підтягнулися інші країни і от саме у восьмидесятих сукупні плантації актинідій приємних поза межами Нової Зеландії досягли площі понад 1 000 га.

Поява плантацій у північній півкулі здешевила продукт та зробила його доступним у ті часи, коли в Новій Зеландії був не сезон на ці волохаті ягоди.

Часто з-поміж ягід ківі можна побачити сплощені плоди.

Пласкі плоди – це результат фасціації. Причини утворення ягід неправильної форми до кінця не вивчені. Проте, цілком імовірно, що утворення фасційованих плодів є генетичною характеристикою сорту «Haywаrd».

Плід зі слідами фасціації утворюється, коли одна або кілька бічних квіткових бруньок зростається з верхівкою квітковою брунькою в суцвітті, що розвивається. Такі квіткові відхилення можуть бути викликані низькими температурами перед розпусканням квіток, порушенням гормональної регуляції чи тим, що я забагато жартую про молодших наукових співробітників.

Проте зараз на ринку можна запросто розшукати й інший вид ківі – актинідію китайську (Actinidia chinensis). Ці фрукти виглядають як поголене ківі, а всередині мають жовтувату м’якоть.

Вони іноді навіть маркуються як золотий чи просто жовтий ківі і вони не менш, а для багатьох людей навіть значно смачніші за своїх зеленіших колег.

У межах останнього виду нещодавно був комерціалізований культивар, у якому накопичуються антоціанові пігменти. Його назвали 'Red Zaspri Kiwi' і масово на ринок він потрапив у 2019 році. Окрім інстаграмної зовнішності це червоне ківі має освіжаючий солодкий смак з приємною ягідною кислинкою наприкінці.

Ківі можна їсти сирим, робити сік, використовувати у випічці, готувати з м’ясом або використовувати як гарнір. Цілі плоди, включаючи шкірку, придатні для вживання в їжу. У багатьох регіонах Китаю раніше ківі традиційно не їли для задоволення, а давали дітям як ліки, і жінкам для відновлення після народження дітей.

Сирий плід ківі містить актинідаїн (також відомий як актинідин), речовину, яка використовується для того, щоб м'ясо ставало ніжнішим, а також для покращення травлення, хоч наскільки ефективна остання затія поки не дуже зрозуміло.

Саме тому погана ідея кидати ківі у молочний коктейль, хіба що ви є переконаним любителем кисляку.

Ці фрукти з радістю знищать ваш молочний десерт, а також і желе. Якщо кидали сире ківі в нього, а клятий желатин не застигав, то тут загущуючі коні не винні, то попрацював актинідин.

Що корисного у цих ягодах? У 100 грамах зеленого ківі є 61 кілокалорія харчової енергії. Якщо розбирати продукт на деталі, то в ньому 83% води і 15% вуглеводів, ягода з незначною кількістю білків і жирів.

Ківі особливо багатий на вітамін С (112% DV) і вітамін K (38% DV), має помірний вміст вітаміну E (10% DV), а інші сполуки тут в незначних кількостях.

Золотий ківі має подібну харчову цінність, але має більший вміст вітаміну С (194% від норми).

Олія насіння ківі містить в середньому 62% альфа-ліноленової кислоти (омега-3 жирна кислота). М’якоть плоду містить каротиноїди, такі як провітамін А бета-каротин , лютеїн і зеаксантин. Хочете засвоїти це добро – проваріть його чи просмажте.

 інформація з сайту https://www.facebook.com/dovkolabotanika