Виховна робота

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

із 2005 року, коли була ухвалено відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН.

             У ній стверджувалося, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».

Україна приєдналася до цього документа у 2012 році і разом зі всім світом почала відзначати пам’ять про цю сумну подію.

            Учні групи № 12 на виховній справі он-лайн переглянули презентацію (дякуємо за інформацію нашому викладачу історії Петровській Л.І.), де дізналися про сумні події Голокосту на Україні. Ми зобов’язані берегти пам'ять про Голокост і не допустити повторення такого пекла в майбутньому.

            В знак вшанування світлої пам’яті тих, хто став жертвами Голокосту запалили свічки пам’яті…

22 січня - День Соборності України

    З метою виховання національної свідомості учнів і людської гідності,виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини, сьогодні була проведена виховна справа на тему «22 січня – День Соборності України» в групі № 12.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна.

                                        

Здобутки попередніх поколінь продовжують своє життя в поколіннях прийдешніх. Вони допомагають, підтримують зберігати найсвятіше – пошану до наших батьків, дідів; справу боротьби за Українську державу.

            Учні дізналися 10 фактів про Соборність; ознайомилися з пам’яткою молодого громадянина України.

28 жовтня - 77-ма річниця визволення України від нацистських загарбників

27 жовтня з учнями групи №12 1 курсу була проведена виховна справа на тему: "28 жовтня - 77-ма річниця визволення України від нацистських загарбників"

28 жовтня Україна вшановує 77-му річницю вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії.

Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й в лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та на Тихоокеанському театрі воєнних дій. Ми маємо пам’ятати усіх.

Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.

На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Сукупні людські втрати України склали значно більше, ніж втратили у цій війні Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Польща, Канада та Франція.

Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.

Вигнання нацистів стало вагомим кроком до здобуття Україною Незалежності.

Досвід боротьби із нацизмом вчить, що війна завжди закінчується у столиці агресора

При проведенні виховної справи були використані матеріали, які підготувала викладач історії нашого училища Петровська Любов Іванівна. Презентація

20 лютого -  День пам'яті Героїв Небесної Сотні 

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні  — пам'ятний день, що відзначається в Україні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

«Небесна Сотня»  — прийнята в Україні збірна назва загиблих 104 протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».

 Подвиг Героїв Небесної Сотні надихнув на боротьбу з російською агресією сотні тисяч українців.

І ми схиляємо голови, віддаючи глибоку шану всім, хто поклав своє життя за свободу рідної землі. Вічна пам’ять і слава Героям! Вони не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та небесними захисниками України! Сьогодні ми не повинні зрадити тих, хто зробив мужній крок до самопожертви та безсмертя! Слава Україні!

"НА АСКОЛЬДОВІЙ МОГИЛІ — УКРАЇНСЬКИЙ ЦВІТ...По кривавій,... по дорозі...Нам іти ... у світ"... (П.Тичина)
ПАМЯТАЄМО, ... ЩОБ НЕ ЗАБУТИ: ...КРУТИ - ВІЧНАЯ СЛАВА УКРАЇНИ ...

29 січня Україна відзначає 103-тю річницю пам’яті Героїв Крут.

Тоді окрилені бажанням врятувати новостворену українську державу молоді студенти, кадети та нечисленні підрозділи напіврегулярного війська спромоглися зупинити наступ Червоної Армії генерала Муравйова на Київ. Не маючи бойового досвіду, а часом й уявлення про війну, вони мужньо тримали оборону наскільки це було можливо, завдавши противнику серйозних втрат.

Десятки юних воїнів віддали своє життя, а 27 були по-звірячому розстріляні більшовиками, але так і не здалися ворогу.

Подвиг оборонців Крут показав незламність українського духу й став символом, котрий надихнув й досі надихає тисячі людей продовжувати боротьбу з окупантом, що приходить зі Сходу. Одного дня ми обов’язкового його переможемо!

        Разом з учнями групи 12 була проведена виховна година онлайн на цю тему. 

Вічна пам'ять і слава Героям Крут! Слава Україні!

28 листопада - день пам'яті жертв голодомора

Традиційно, в четверту суботу листопада, Україна та світ згадують три голодомори: 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років.

У 2020 році пам’ять загиблих від штучного голоду Україна вшановуватиме 28 листопада.

Мільйони тих, що голодом убиті,

навіки стали пам’яттю і болем,

 пшеничним білим хлібом,

чорним житнім...

І просто — полем,

 Українським полем.

 Н. Волотовська

Найстрашнішим був Голодомор 30-х років. Це одна з найтрагічніших сторінок в історії XX століття. Від голоду померло понад 3,5 млн осіб. Лише навесні 1933 року в Україні щохвилини помирало 17 людей. Багато дітей не народилося...

Про «жовтого князя» смерті на родючих землях України письменник і перекладач В. Барка писав наступне: «Врожай 1933 року подекуди видався невиданий: ніби казковий; важкі колоски схиляли стебло, і вітер ледве розгойдував їх... Ждали женців. А жати було нікому. Бо народ страшно вирідів».

Відео Голодний дух

Науковці доводять, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом – штучним фізичним знищенням селянства як соціально-економічної та культурної основи української нації. Так званий сталінський закон «про 5 колосків» – фактично перший крок у більшовицькому злочині проти людей.

Презентація

Біль від голодоморів не вщухне в генетичній пам’яті нації. Ми маємо зберігати й передавати цю правду нашим поколінням. Учити дітей шанувати хліб, як величезну святиню, цінувати людську працю, любити країну та наслідувати українські традиції. Ми всі не повинні допустити злочинів проти людства.

 Сьогодні о 16:00 кожен може приєднатися до загальнонаціональної акції, запаливши свічку пам’яті.

Вшануймо пам’ять мільйонів безвинних душ хвилиною мовчання.

23 травня - День Героїв України!

Це щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.

Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав:

·         руських дружин великого князя Святослава і короля Данила

·         козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського

·         Української Галицької Армії Мирона Тарнавського

·         Січових стрільців Дмитра Вітовського

·         Армії Української Народної” Республіки Симона Петлюри

·         Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери

·         Української Повстанської Армії

·         членів визвольного руху шестидесятників

·         активістів Небесної сотні

·         воїнів АТО

День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.

Серед Героїв нашого краю хочу розповісти про Леоніда Петихачного! Пишаюся тим, що виросли в одному будинку і вчилися дев’ять років в одному класі!

Леонід Петихачний 

(16 лютого 1978 року народження, Чернівці - орієнтовно 29 серпня 2014 року, с. Червоносільське, Амвросіївського району Донецької області) - боєць 3-ого батальйону спеціального призначення військової частини 3027 (батальйон "Донбас"). Зник під час подій у серпні 2014 року під Іловайськом.

Леонід закінчив 5 школу. Має дві вищі освіти - закінчив історичний факультет ЧНУ, а потім і юридичний. Був адвокатом Спілки адвокатів України.

Леонід Петихачний майже десять років пропрацював на різних посадах юридичного напрямку на підприємстві в сфері газопостачання, в 2012 році звільнився. Леонід пішов добровольцем до батальйону “Донбас”. Коли в червні 2014 року почалось загострення протистояння на Сході, почав ініціювати процес передачі техніки “Газу України” на потреби АТО. Йому обіцяли справу якнайшвидше вирішити, машини передати. Машини так і не передали. 

25 січня 2015 року згідно результатів ДНК-експертизи було остаточно визнано, що Леонід Петихачний загинув в Іловайському котлі.

МИ ПАМ'ЯТАЄМО І ПИШАЄМОСЬ ТОБОЮ! ГЕРОЯМ СЛАВА!...

21 травня - День вишиванки

Свято вишиванки було запроваджене не так давно, лише у 2006 році, тому багато хто не знає деталей. А починалося все дуже цікаво: ідею проведення акції «Всесвітній день вишиванки» запропонувала Леся Воронюк, на той час студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Однокурсники дівчини часто приходили на пари у гарних вишитих сорочках, тож вона і запропонувала вибрати один день та вбратися у національний одяг разом.

Спочатку ідею підтримала лише частина студентів, але вже 2008 – 2009 року вона набула поширення не лише у Чернівцях, а й в інших містах. А вже 2010 року до свята долучилися і держслужбовці.

Насправді День вишиванки не вимагає якихось особливих акцій чи заходів, достатньо лише відповідно вбратися і ви вже стаєте частиною святкування. Але з ініціативи звичайних людей почали проводитися різноманітні ярмарки, концерти, конкурси, флешмоби.

10 травня - День Матері

Матір віддавна вважають символом берегині родини. Однак роль жінки не обмежується суто вихованням дітей і турботами про чоловіка.

 

День матері святкується у світі 10 травня, в Україні традиційно у другу неділю травня.

У цей день заведено вітати своїх неньок і дякувати їм за подароване життя й теплу підтримку.

Матусі - це героїчні люди: вони рятують нас від страшних павуків у спальні, перевіряють, чи немає під ліжком бабайки, готують смачний сніданок, поки ми ще спимо, разом з нами переживають проблеми, підтримують нас навіть тоді, коли увесь світ відвертається, вірять у наші шалені ідеї, допомагають вистояти у найважчих обставинах і... вон

...і, зрештою, мами завжди поруч. Де б вони не були - за тисячі кілометрів чи на відстані, яку не порахувати у жодних одиницях.

Мами люблять нас такими, якими ми є. Люблять понад усе на світі. А в їхніх обіймах ми відчуваємо найбажаніше, найпрекрасніше, що тільки може бути... Відчуваємо, що ми - вдома.

Історія Дня матері День матері уперше почали відзначати після Першої світової у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині та Чехословаччині.

До цього Британія святкувала так звану «материнську неділю» – у четверту неділю Великого посту.

Ідею віддати жінкам одну з неділь у році озвучували у США ще наприкінці 1800-х років, але тоді підтримки вона не отримала. Офіційно вітати всіх мам на планеті почали тільки на початку 20 століття завдяки сприянню окремих американських активісток.

Матір віддавна вважають символом берегині родини. Однак нині почастішали дискусії довкола ролі жінки в сім’ї, оскільки її роль не обмежується суто вихованням дітей і турботами про чоловіка. Матір, крім того, поєднує з побутом роботу, знаходить час на саморозвиток і виступає активним членом суспільства. Тому традиції привітання жінок вже переглянуті.

У християн 10 травня також асоціюється з Матір’ю Божою, до якої віряни звертаються, просячи заступництва і допомоги. У травні люди висловлюють подяку материнській самопожертві, коли природа виряджає планету у пишні убори весняних квітів.

День матері в Україні уперше відзначили у радянському Львові – у 1929 році. Відтоді українки поширили цю традицію на землі Тернопільської області і Східної Галичини. Невдовзі СРСР заборонив відзначення цього свята, а вже з 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій Свято матері повернулося до України.

У цьому роліку мам поруч з дітьми замінили дикими тваринами. Подивіться❤

8 травня - День пам'яті та примирення

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". По своїй суті він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню - 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).

У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня - як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, і закликала держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Цей день встановлений задля "вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих".

Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також інших жертв війни. Та війна стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав і свобод людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху злочинів.

Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

Акцентуємо в ці дні на людське, а не лише на геополітику і військову стратегію й тактику. Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його. Але не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Війна це не лише танки, гармати і видовищні бої – війна це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенційно загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже шість років і ми не маємо права програти, бо, як і 75 років тому, захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян.

Жодна країна не може претендувати на визнання власної виняткової ролі у перемозі над нацизмом. Перемога – плід титанічних зусиль десятків держав та сотень народів. Так само неприпустимими є спроби прикриватися моральним авторитетом переможця у Другій світовій для ведення агресивної політики у наш час. Сьогодні влада Росії поводиться як руйнівник системи міжнародних відносин, заснованої державами-переможцями Другої світової війни. У цьому вона більше нагадує гітлерівську Німеччину 1930-х, напередодні глобального конфлікту.

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.  Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом “Ніколи знову” замість екзальтованої маніпуляції під гаслом “Можєм повторіть”. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторіть» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. Однак єдиним справді українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди і організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних систем. До таких організацій, зокрема, зараховують і Українську повстанську армію.

Історія нас вчить, що Український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.

Завершення Другої світової війни, на жаль, не звільнило світ від тоталітарних режимів. Наприклад, той самий комуністичний Радянський Союз скористався із перемоги над нацизмом і укріпив свої позиції у світі. Він проіснував аж до 1991 року і за цей час був ініціатором або причетним до численних злочинів (геноциди, військові інтервенції, каральна психіатрія, розробка та використання заборонених озброєнь тощо).

Гасло інформаційної кампанії: “1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Внесок українців

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945-го означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще кілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-х.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб. Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тисяч українців і до 50 тисяч було мобілізовано до армій союзників Третього Райху.

Наслідки

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Найтяжчі – демографічні. Війна й окупація призвели до різкого, катастрофічного зменшення кількості населення, значних деформацій у його національному, статевому, віковому та професійному складі. Демографічні зміни такого характеру відбулися внаслідок взаємодії багатьох чинників: мобілізації значної частини чоловічого населення та їх масової загибелі; депортацій 1939–1941 та 1943–1945 років; загибелі мирного населення на теренах воєнних дій; евакуації у тилові регіони СРСР на початку війни; масового знищення нацистами та їхніми союзниками значної кількості військовополонених і цивільного населення; депортацій працездатного населення на примусові роботи до Німеччини; жорстокого протистояння сил руху опору в німецькому тилу; високої смертності під час окупації від голоду та хвороб; значного зменшення народжуваності тощо.

Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років наразі оцінюються у понад вісім мільйонів осіб. За підрахунками вчених, Центральна, Південна та Східна Україна втратила 30% населення, Галичина – 22%, Волинь і Полісся – 12%. Для поповнення демографічних втрат воєнного періоду республіці знадобилося близько 25 років. Водночас Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України практично зникли такі національні меншини як німці, кримські татари, українські євреї. Натомість кількість росіян із довоєнних 4 мільйонів за перше повоєнне десятиліття зросла до 7 мільйонів осіб.

Внаслідок війни змінився також етнічний баланс населення українських міст. У містах Сходу та Півдня України посилився й укріпився російський елемент, натомість у містах і містечках Центральної України українці стали домінуючим етносом після винищення нацистами євреїв, а на Західній Україні українці замінили в містах репатрійованих поляків, румунів, чехів, угорців і знищених євреїв.

Суперечливими є статистичні дані щодо матеріальних збитків України внаслідок Другої світової війни. Зокрема, за повоєнними підрахунками, було зруйновано майже 700 українських міст і 28 тисяч сіл, спалено близько 320 тисяч господарств.

Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45 % від збитку усього СРСР. З метою створення могутнього військово-промислового потенціалу на сході СРСР під гаслом “Все для фронту! Все для перемоги!” більшовики вивезли з України 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, МТС, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 мільйона жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали трудові й інтелектуальні зусилля в розвиток воєнного й економічного потенціалу СРСР.

У підсумкових звітах Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам СРСР на території УРСР у результаті війни у 1946 році була офіційно оприлюднена цифра у 285 мільярдів карбованців. Згодом, у зведених даних щодо матеріальних втрат, яких зазнала Українська РСР станом на 1 квітня 1945 року зазначено цифру у 353 422 мільярди карбованців. Збитки, нанесені Криму, Волинській, Дрогобицькій та Станіславській області, державним підприємствам, громадським організаціям союзного значення не було враховано. Сучасними дослідниками (Інститут історії НАН України) збитки України, отримані внаслідок війни, оцінюються в понад 450 мільярдів. Слід також говорити не тільки про прямі збитки від ведення бойових дій, а й, наприклад, про кількість евакуйованих підприємств до Німеччини напередодні відходу німецьких військ.

__________________________________________________

26 квітня - День Чорнобильської трагедії

У цей день у 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики (до вибуху на АЕС “Фукусіма-1”) як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

 Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі – все це, здається, мало б бути переконливим доказом того, що мова про безпеку атомної енергетики – не більше як міф, який може надто дорого коштувати всьому людству.

Ось вже 34 роки біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й… Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.  

Але Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів.

У вересні 2003 року на саміті СНД тодішній президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Ця пропозиція була підтримана Радою глав держав СНД. В умовах сучасного науково-технічного прогресу особливого значення набула можливість використання ядерних перетворень як джерела електричної енергії. Ефективність атомної енергетики висока, але розвиток цієї галузі створив потенціальну загрозу радіаційного забруднення довкілля.

Усе людство зараз схвильоване радіаційним забрудненням навколишнього середовища. Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Вчені-медики встановили, що найчутливішими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз.

Ґрінпіс і міжнародна організація “Лікарі проти ядерної війни»” стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації “Союз Чорнобиль” з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами. Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії − вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, викликана онкологічними захворюваннями. Новий підхід до проблем Чорнобиля вимагає зосередження фокусу зусиль на питаннях соціально-економічного розвитку, на забезпеченні реальних змін на краще на рівні місцевих громад. Саме в цьому полягає основне завдання проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН Декади відродження та сталого розвитку постраждалих регіонів.

Наслідки Чорнобиля стали драматичним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

День Землі 2020: Що потрібно знати про цю подію 

      Щороку 22 квітня відзначається День Землі, який ознаменував початок сучасного екологічного руху в 1970 році

     День Землі пов’язаний зі стартом сучасного екологічного руху і визнаний найбільшою громадянською подією планети. У 2020 році відбудеться ювілейний 50-й День Землі. 

День Землі: історія

      У 1962 році був опублікований бестселер Рейчел Карсон Тиха весна. Книга розійшлася в кількості більше 500 000 екземплярів в 24 країнах і підвищила громадську обізнаність про проблеми навколишнього середовища і виживання тварин. 

     Засновник Дня Землі член Сенату США Гейлорд Нельсон виступив з ідеєю національного дня для залучення уваги до навколишнього середовища після того, як став свідком руйнівної дії великого розливу нафти в Санта-Барбарі, штат Каліфорнія, в 1969 році. Сенатор оголосив про ідею «національного навчання про навколишнє середовище» американським ЗМІ і призначив 25-річного Дена Хейза з Гарварду національним координатором. Хейз, в свою чергу, знайшов 85 осіб для просування екологічних заходів по всій території США.

     22 квітня 1970 року 20 мільйонів американців — в той час 10% від загальної чисельності населення Сполучених Штатів — вийшли на вулиці, в парки і аудиторії, протестуючи проти погіршення стану навколишнього середовища.

     До кінця 1970 року перший День Землі призвів до створення Агентства США з охорони навколишнього середовища та прийняття законів про чисте повітря, чисту воду і зникаючі види. «Це була гра, але це спрацювало», — згадував сенатор Гейлорд Нельсон.

     До 1990 року День Землі став глобальним, мобілізувавши 200 мільйонів чоловік в 141 країні і піднявши проблеми навколишнього середовища на світовій арені. День Землі дав величезний імпульс зусиллям по утилізації відходів в усьому світі і допоміг підготувати грунт для саміту Землі ООН 1992 року в Ріо-де-Жанейро.

Ювілейний День Землі в 2020 році

      В наші дні День Землі - один з найбільших заходів в світі. Його відзначають понад мільярд людей в різних країнах. Щороку для події обирається актуальна тема. 

    У 2020 році Дня Землі виповнюється 50 років, а тому тема була обрана знакова: кліматичні зміни. Зміна клімату є найбільшою проблемою для майбутнього людства і систем життєзабезпечення, які роблять наш світ придатним для життя.

     Очікується, що в кінці 2020-го країни збільшать свої національні зобов’язання по Паризькій угоді 2015 року про зміну клімату. Організатори Дня Землі сподіваються, що в 2020 свято стане історичним моментом, який підтримає ще більшу кількість людей, щоб подолати кліматичну кризу і в майбутньому обходитися мінімальним викидом вуглецю в атмосферу.

День Землі: прогрес і нові виклики

     День Землі призвів до прийняття найважливіших законів про охорону навколишнього середовища в Сполучених Штатах, включаючи закони про чисте повітря, чисту воду і зникаючі види. Слідом за США багато країн прийняли аналогічні закони, і в 2016 році Організація Об'єднаних Націй обрала саме День Землі для підписання Паризької кліматичної угоди. 

   «Не дивлячись на весь успіх і десятиліття екологічного прогресу, ми стикаємося зі ще більш жахливим, майже екзистенційним комплексом глобальних екологічних проблем — від втрати біорізноманіття до зміни клімату і забруднення пластиком, які вимагають дій на всіх рівнях уряду», — заявив Денис Хейз, організатор першого дня Землі в 1970 році.

      «Прогрес сповільнився, наслідки зміни клімату зростають, а наші противники отримують більше фінансування. Ми знаходимося сьогодні в світі, який стикається з глобальними загрозами, які вимагають глобальної відповіді. До Дня Землі 2020 ми створимо нове покоління активістів-екологів, яке приверне мільйони людей у всьому світі», — додає президент Мережі «День Землі» Кетлін Роджерс.

Паризька кліматична угода: що це

       Паризька хартія — угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що регулює заходи щодо зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року. Угода була підготовлена в ході Конференції з питань клімату в Парижі і прийнята консенсусом 12 грудня 2015 року, а підписана 22 квітня 2016 року. 

      Країни-учасниці визначають свої вклади в досягнення декларованої загальної мети в індивідуальному порядку і переглядають їх раз в п’ять років. 1 червня 2017 року президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про вихід США з Паризької угоди по клімату. 

Цікаві факти про Землю

     1. Твердінь земної кори відносна. Поверхня планети насправді складається з літосферних плит, що знаходяться в постійному русі. Тектонічні плити плавають на поверхні магми, що міститься в ядрі Землі. Саме тектоніка несе відповідальність за землетруси, виверження вулканів, океанські западини і власне субдукції, коли одна плита заходить під іншу, в результаті чого утворюється нова земна твердь. А ще тектоніка рятує Землю від парникового ефекту: організми вмирають і виділяють вуглекислий газ. Якби вони не поглиналися землею, це призвело б до критичної маси вуглекислого газу в атмосфері. Земля б розігрілася і перетворилося на пекло.

      2. Земля складається з заліза, кисню і кремнію. Якщо планету розділити по її складу, виглядати цей ряд буде так: 32,1% заліза, 30,1% кисню, 15,1% кремнію і 13,9% магнію.

       3. 70% поверхні Землі не є землею. Це вода. Коли вперше люди подивилися на Землю з космосу, саме тоді вона отримала своє друге ім'я — Блакитна планета.

    4. Розплавлене «залізне» ядро Землі створює магнітне поле. Воно називається магнітосферою. По суті, сама планета являє собою великий магніт з полюсами. 

    5. Земля — єдина на сьогоднішній день відома планета, на якій є життя. Це так, незважаючи на відкриття води і органічних молекул на Марсі, амінокислот в космічних туманностях, перспективи існування життя під крижаною кіркою місяця Юпітера Європи або на Титані Сатурна. 

  

   

15 квітня — День екологічних знань.

      Чи знаєте Ви, що термин «екологія» вперше був введений в ужиток у 1866 році німецьким біологом Ернстом Геккелем в книзі «Загальна морфологія організмів» («GenerelleMorphologie der Organismen»).

     В перекладі з грецької «oikos» — будинок, житло, майно, притулок і «logos» — наука, вчення.

    Як що в двох словах, то екологія вивчає взаємовідносини організмів між собою та з довкіллям.

  Екологічні знання за своїми особливостями є єдністю теоретичних знань і практичних навичок, та істотно впливають на світогляд людей.

    Тому, сьогодні кожен має володіти мінімальними екологічними знаннями.

   А екологічна освіта повинна бути пріоритетним напрямом навчання і виховання з дитинства.

  Адже поширення екологічних знань, дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища ,діяльність по формуванню екологічної культури населення  — це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

   Саме про це нам кожного року нагадує 15 квітня — День екологічних знань.

    Це свято засноване у 1992 року, на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, коли обговорювались проблеми навколишнього середовища, та було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії сталого розвитку людства.

    В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативою громадських природоохоронних організацій.

__________________________________________________________________________________

 7 квітня - Всесвітній день здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я 2018 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло - «Здоров’я для всіх».

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кажен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, за даними проекту DilovaMova.com, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято (WHA/A.2RES.35). До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!

___________________________________________________


  

5 квітня - день відновлення Новітніх Олімпійських ігор

     Саме цього дня - 5 квітня 1896 року за сприяння французького мацената та громадського діяча П'єра де Кубертена в Афінах (Греція) відбулося відкриття перших Олімпійських ігор в новітній історії.

    Олімпійські ігри налічують тисячолітню історію. Вперше вони почали проводитися в 776 році до н.е. в Давній Греції (в місті Олімпія, кожні чотири роки). Вони проводилися майже 1200 років, допоки не були заборонені в 394 році н.е. як язичницьке дійство. На цьому історія Стародавніх олімпійських ігор завершилася, і перервалася аж на 1500 років. В кінці ХІХ століття розпочався рух за відновлення Новітніх Олімпійських ігор, і на чолі цього руху був саме П'єр де Кубертен, якому вдалося спільними зусиллями спортсменів, уряду Греції, інтелігенції та маценатів провести на батьківщині Олімпійських ігор в Афінах першу в новітній історії олімпіаду в 1896 року. З того часу олімпійські ігри було проведено 31 раз.

   Нерідко це видовище ставало жертвою різноманітних політичних чи суспільних потрясінь. Так приміром через світові війни було скасовано проведення трьох олімпіад - 1916, 1940 та 1944 років, через виверження вулкану Везувій, олімпійські ігри 1908 року було перенесено з Риму до Лондона, а через пандемію коронавірусу Олімпійські ігри 2020 року, які мають пройти в Токіо - відтермінували на рік.

    Географія проведення Новітніх Олімпійських ігор досить широка, але найбільше їх приймала традиційно "велика батьківщина" олімпійського руху - Європа. В погодженні наступного місця проведення ігор існує традиція - кожні треті ігри проводити саме в Європі. Тому тут відбулася майже половина всіх новітніх ігор. Перші ігри за межами Європи відбулися в 1904 році в Сент-Луїсі (США). Аж до 1956 року ігри не виходили за межі Європи і Північної Америки. Саме в цьому році вони були проведені в Мельбурні (Австралія). В Азії вперше проведені були ігри в 1964 році в Токіо (Японія). В 2016 році вперше ігри проходили в Південній Америці - а саме в Ріо-де-Жанейро, але ще жодного разу не відбувалися на Африканському континенті (в силу складного економічного і суспільно-політичного становища більшості країн континенту).

    В 1924 році відбулося розмежування Літніх і Зимових олімпійських ігор. Вони хоч і проходили в один рік, але в різних місцях. Так перші Зимові олімпійські ігри відбулися в Шамоні (Франція) в 1924 році. Так було до 1994 року, коли Міжнародний Олімпійський комітет не вирішив проводити Літні і Зимові ігри в різні роки і в різних місцях. Відтепер Літні Олімпійські ігри відбуваються завжди у високосний рік, а Зимові - і рік який закінчується на парне число, але не у високосний, тобто між високосними роками.

    З усіх країн, які приймали Олімпійські ігри абсолютним лідером є США, які приймали цей престижний турнір аж 8 разів: по чотири рази Літніх (1904, 1932, 1984, 1996) та Зимових (1932, 1960, 1980, 2002). Франція приймала ігри 5 разів - тричі Зимові (1924, 1968, 1992) та двічі Літні (1900,1924, у обох випадках в Парижі). По три рази приймали Олімпіади Італія, Японія, Греція, Канада та Велика Британія.

   З усіх олімпійських столиць тричі титулованими є Афіни (1896, 1906, 2004) та Лондон (1908, 1948 та 2012). Якщо все складеться добре, то до них приєднаються Лос-Анджелес який приймав ігри в 1932 та 1984 роках, і планує це зробити в 2028 році, та Париж, який планує стати столицею літньої Олімпіади в 2024 році, і до того був двічі (1900 та 1924). Токіо міг би стати столицею олімпійських тричі, якби не світова війна 1939-1945 рр., та пандемія коронавірусу. В 1940 році олімпіаду в Токіо скасували, а 2020 році перенесли через коронавірус. Тому повноцінно японська столиця приймала олімпіаду лише один раз - в 1964 році.

_____________________________________________________________________

1 квітня - день птахів 

Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Саме 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів.

За даними IOC World Bird List, науці відомо 10 672 видів нині живих птахів (всього 20 344 підвидів), а також 156 видів в даний час знаходяться під загрозою вимирання.  

12 цікавих фактів про птахів

________________________________________________________________________________

26 березня у всьому світі - день поширення інформації про епілепсію або Фіолетовий день (PURPLE DAY for EPILEPSY)

65 мільйонів людей у світі живуть з епілепсією.

     В Україні, за статистикою, понад сто тисяч людей живуть з таким діагнозом.

     Більшість з них не знає, коли і як у них трапиться напад. І саме ви будь-коли і будь-де можете стати його свідком. А тоді найважливішим стає те, чи зможете ви правильно і вчасно надати першу допомогу.

   

     Сьогодні людей з усього світу просять носити фіолетовий одяг або аксесуари та ділитися інформацією щодо епілепсії щоб розвіяти міфи про хворобу і допомогти людям, які живуть з цим діагнозом.

     Автор ідеї — @Cassidy Megan з канадської провінції Нова Шотландія.

     У 2008 році Кессіді було всього 9 років, але на той момент вона встигла відчути глузування та відчуження з боку однолітків і дорослих, які нічого не знали про її захворювання і вважали, що у Кессіді проблеми з психікою.

     Завданням Кессіді було звернути увагу людей на проблему епілепсії, розвіяти міфи про це захворювання і показати людям, що страждають від епілептичних нападів , що вони не самотні. Ідею дівчини підтримала Асоціація епілепсії Нової Шотландії.

     Перша кампанія по інформуванню пройшла 26 березня 2008 року. У 2009 році Фіолетовий день вперше відзначали в США за підтримки Фонду Аніти Кауфманн: в акції 2009 взяли участь більше 100 тисяч студентів, 95 організацій і 116 політиків. З кожним роком кількість учасників у різних країнах зростала.

     "Епілепсія - це частина вас, але вона не визначає вас”, - впевнена Кессіді.

Важливі факти:

1. Епілепсія є одним з поширених хронічних неврологічних захворювань, яке характеризується нападами судом (але не завжди). Вони можуть проходити зовсім непомітно, а можуть тривати кілька хвилин: людина непритомніє, у неї конвульсії, можуть виникати проблеми з диханням. Зазвичай напад триває до 3-5 хвилин і минає самостійно.

2. Епілепсію не можна повністю вилікувати, однак правильно підібране лікування дозволяє хворим протягом багатьох років жити без приступів.

3. Людина з епілепсією не заразна, не є небезпечна і її не потрібно боятися. Хвороба може не заважає жити повноцінним життям.

4. Епілепсія може проявитися у будь-якої людини в будь-якому віці і не обов'язково у вигляді нападів з судомами, як прийнято вважати.

5. Причини виникнення епілепсії різні: генетика, метаболічні або структурні порушення в головному мозку, як вроджені, так і надбані. Іноді факторів кілька. Тому підхід до лікування і прогноз на майбутнє цілком залежать від конкретної форми епілепсії і від безлічі індивідуальних чинників

    Ділимося пам'яткою, яка допоможе впізнати напад епілепсії та першими кроками допомоги при нападі.

    Бережіть себе, друзі. Та пам'ятайте про те, що під час нападу людина не зможе проковтнути свій язик, а ложку чи будь-які інші предмети до рота людини класти небезпечно.

#purpleday #менеценелякає 

Інформація з сайту https://www.facebook.com/bachytysercem/?_