Wikipedia

Результати пошуку

четвер, 28 лютого 2019 р.

1 березня - 150 років від дна створення періодичної таблиці Д.І.Менделєєва

СИСТЕМА, ЩО ВПОРЯДКУВАЛА СВІТ
     2019 рік проголошено Генеральною асамблеєю ООН Міжнародним роком Періодичної таблиці хімічних елементів у зв’язку з 150-річчям з дня створення цієї таблиці Дмитром Івановичем Менделєєвим.
       Істина відкривається в тиші тим, хто її розшукує. Д.І. Менделєєв 
   Відкриття таблиці періодичних хімічних елементів стало явищем світового масштабу. Дмитро Іванович Менделєєв, неординарний учений з широким науковим кругозором, зумів об'єднати всі уявлення про природу хімічних елементів у єдину струнку концепцію періодичного закону, що став графічним виразом їх упорядкування. 
    Історія відкриття таблиці До XIX століття наука збагатилася безліччю нових знань про хімічні елементи, яких на той час було відкрито понад 60. Саме тому й виникла потреба в їх систематизації. Спроби знайти закономірності в цьому наборі хімічних елементів робилися неодноразово. 
    Перший перелік хімічних елементів склав у 1789 році французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє. До цього списку увійшли 25 відомих на той час елементів. Першу таблицю відносних атомних мас п'яти хімічних елементів Антуан Лоран Лавуазьє (кисень, азот, вуглець, сірка та фосфор) представив англійський учений Джон Дальтон у 1803 році. 
    У 1829 році німецький хімік Йоганн Вольфганг Деберайнер опублікував знайдений ним «закон тріад»: атомна маса багатьох елементів близька до середнього арифметичного двох інших елементів, близького до початкового за хімічними властивостями (стронцій, кальцій і барій; хлор, бром і йод тощо). Йому вдалося впорядкувати 30 із 63 елементів. 
    У 1840 році німецький хімік Леопольд Гмелін, розширивши список елементів, показав, що характер їх класифікації за властивостями набагато складніший, ніж поділ на тріади. Проте вважається, що саме «закон тріад» Деберайнера підготував ґрунт для систематизації елементів, що пізніше завершилася створенням Періодичного закону. 
     Упорядкування хімічних елементів, основане на закономірний зміні атомних мас, у 1862 році запропонував Олександр Еміль Шанкуртуа. Систему французького хіміка назвали «земною спіраллю» або «циліндром Бегуйе».
    Англійці з гордістю відзначають заслуги Вільяма Одлінга й Джона Олександра Рейни Ньюлендса. Обидва вчені зробили спроби систематизувати хімічні елементи в 1863 році. За представленим правилом хіміка й музиканта Джона Олександра Рейни Ньюлендса «усі елементи, якщо впорядковувати їх за атомною масою, повторюють хімічні властивості періодично в кожній восьмій позиції». Тому він назвав цю періодичну зміну Законом Октав, але через надмірне захоплення автора пошуками гармонії та зв'язком музики з хімією робота вченого не була прийнята всерйоз науковим співтовариством. Вільям Одлінг винайшов таблицю, з якою, до речі, був знайомий і Менделєєв, і не приховував цього. Дмитро Іванович визнавав, що в системі Одлінга є зачатки його періодичного закону.
     У цьому самому десятилітті з'явилося ще кілька спроб систематизації хімічних елементів. Усього ж було представлено кілька сотень варіантів зображення системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. п.). Ближче за всіх до відкриття періодичного закону в 1864 році підійшов німецький учений Лотар Юліус Маєр, помітивши Леопольд Гмелін Лотар Юліус Маєр 3 залежність властивостей елементів від їх атомних мас, але не зумів піднятися від спостережуваних ним фактів до сміливих узагальнень. 
    Однак усі запропоновані системи були недостатньо достовірними через брак даних про хімічні елементи та їх точні атомні маси. Закон, що об’єднав усі знання про хімічні елементи в струнку природну систему, був відкритий саме російським ученим Д.І. Менделєєвим. 
Д.І. Менделєєв виходив з переконання, що в основу класифікації має бути покладена фундаментальна кількісна характеристика елементів – атомна маса, від якої має залежати решта властивостей. Але виявити цю залежність було вкрай важко, адже до початку дослідження Д.І. Менделєєва атомні маси деяких елементів були встановлені неточно і їх формальне порівняння призводило до непорозумінь. 
     На відміну від усіх своїх попередників, учений розташував усі відомі елементи в порядку зростання атомних мас.   Д.І. Менделєєв виявив, що таким чином хімічні властивості елементів змінюються не монотонно, а періодично. Після певної кількості відмінних за властивостями елементів, розташованих за зростанням атомної ваги, властивості починають повторюватися. Наприклад, натрій схожий на калій, фтор схожий на хлор, а золото схоже на срібло і мідь. Зрозуміло, властивості не повторюються повністю. Відмінність роботи Менделєєва від робіт його попередників у тому, що за основу для класифікації елементів він брав два показники – атомну масу та хімічну схожість. Для того, щоб періодичність повністю дотримувалася, Менделєєв зробив дуже сміливі кроки: він виправив атомні маси деяких елементів (наприклад берилію, індію, урану, торію, церію, титану, ітрію), кілька елементів розмістив у своїй системі всупереч прийнятим у той час уявленням про їхню схожість з іншими. Закономірність, виявлена Д.І. Менделєєвим і названа ним законом періодичності, була сформульована так: «Властивості простих тіл, а також форма та властивості сполук елементів перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів». 
    «Днем народження» системи Д.І. Менделєєва зазвичай вважають 1 березня 1869 pоку, коли був складений перший варіант таблиці. Замість розрізнених відомостей про елементи та сполуки з'явилася струнка система, на основі якої стало можливим узагальнювати, робити висновки, передбачати. Д.І. Менделєєв опублікував свою схему періодичної таблиці в журналі Російського хімічного товариства й розіслав повідомлення про відкриття провідним ученим світу. Надалі хімік неодноразово доопрацьовував і поліпшував схему. Там, де в таблиці не вистачало елементів для заповнення осередків, учений залишив вільні місця, зухвало передбачивши майбутні відкриття нових елементів. Ґрунтуючись на властивостях сусідів за періодичною таблицею, він навіть досить точно описав три елементи, яким ще тільки належало зайняти вільну позицію. Усі три елементи (галій, скандій і германій) були відкриті ще за життя Менделєєва, і він дожив до тріумфу своєї періодичної системи. 
     Періодичний закон отримав загальне визнання як один з основних законів хімії. Так збулося передбачення Менделєєва: «Періодичному закону майбутнє не загрожує руйнуванням, а тільки надбудови і розвиток обіцяє». 
   Після відкриття періодичної таблиці в неї багато разів вносилися поправки. У сучасній таблиці хімічні елементи розташовані за зростанням атомного номера елемента (кількістю протонів у ядрі атома). Робота над таблицею періодичних елементів триває й досі, а сучасні вчені додають нові хімічні елементи з їх поступовим відкриттям.
     Усього ж за останні 50 років періодична таблиця Д.І. Менделєєва поповнилася 17 новими елементами (з 102-го по 118-й), чотири з яких (113-й, 115-й, 117-й і 118-й) були задекларовані ІЮПАК (Міжнародним союзом теоретичної і прикладної хімії) зовсім недавно, 30 грудня 2015 року. 
   Значення періодичної системи Дмитра Менделєєва складно переоцінити, оскільки завдяки їй:      
 систематизувалися знання про властивості вже відкритих хімічних елементів;
 з'явилася можливість прогнозувати відкриття нових хімічних елементів;
 почався розвиток таких розділів фізики, як фізика атома і фізика ядра.
     Є багато варіантів зображення хімічних елементів згідно з періодичним законом, однак найбільш відомий і поширений варіант – це звична для кожного таблиця Д.І. Менделєєва.               Отже, поява періодичної системи відкрила нову наукову еру в історії хімії та низці суміжних наук. 
Міфи про Д.І. Менделєєва та його відкриття 
     Про відомого вченого та його відкриття ходило чимало байок. Люди в той час недостатньо знали, що таке хімія, і вважали, що заняття нею – це щось на зразок поїдання супу з немовлят. Тому діяльність Менделєєва швидко обросла масою чуток і легенд. 
     Найпоширенішою вигадкою в історії відкриття таблиці Менделєєва є те, що начебто вчений побачив її уві сні. Насправді сам Дмитро Менделєєв спростував цей міф. «Я над нею, може бути, двадцять років працював, а ви говорите: сидів і раптом ... готово!», – якось сказав учений про своє відкриття. Щоб систематизувати хімічні елементи, він виписував кожен з них на окрему картку і багаторазово комбінував такі картки між собою, розставляючи їх у ряди залежно від притаманних властивостей. Тільки наполеглива праця та природний талант ученого дали довгоочікуваний результат. 

   Інша байка приписує Д.І. Менделєєву відкриття горілки. У 1865 році великий учений захистив дисертацію на тему «Міркування про сполучення спирту з водою», це й стало приводом для нової легенди. Сучасники хіміка посміювалися, мовляв учений «непогано творить під дією спирту, сполученого з водою», а наступні покоління вже називали Д.І. Менделєєва першовідкривачем горілки.
   Посміювалися й над способом життя вченого, а особливо над тим, що Д.І. Менделєєв обладнав свою лабораторію в дуплі величезного дуба. Також сучасники жартували над пристрастю Менделєєва до валіз. Учений під час свого перебування в Сімферополі змушений був коротати час за плетінням валіз. Надалі він самостійно майстрував для потреб лабораторії картонні контейнери. Незважаючи на явно «аматорський» характер цього захоплення, Д.І. Менделєєва часто називали «чемоданних справ майстром».
 Дещо про періодичну таблицю Д.І. Менделєєва 
     Найпершу в історії науки періодичну таблицю хімічних елементів Д.І. Менделєєва знайшли в Шотландському університеті в місті Сент-Ендрюс, де вона зберігалася в приміщенні університетської лабораторії серед інших документів. З 2014 року після перевірки справжності цієї таблиці створені умови для її дбайливого зберігання. Фактором, що сприяв визначенню віку цього наукового документа, стала наявність елементів Ga (Gallium) і Sc (Scandium), відкритих у 70-х роках XIX століття, та відсутність елемента Ge (Germanium), відкритого трохи пізніше, у 1886 році. 
   Найбільша таблиця Менделєєва була встановлена на стінах хімічного факультету в Університеті Мурсії в Іспанії. 

      Інсталяція займає близько 150 м 2, складається з 118 металевих квадратів розміром 75 × 75 см. У неї включені всі відомі хімічні елементи, кожен з яких займає окремий квадрат. «Люди повинні знати, що все, що нас оточує, формується елементами, що містяться в цій періодичній таблиці», – розповів декан хімічного факультету Педро Лозано Родрігес. 
     Таблицю Менделєєва не раз пробували відтворити в гігантському форматі.
    У 2006 році в Центрі Річарда Дж. Дейлі в Чикаго (США) тимчасово була організована восьмиповерхова періодична таблиця виконана за допомогою плакатів. У 2016 році понад 100 шкіл в Сан-Антоніо зібрали таблицю Д.І. Менделєєва, уклавши елементи розміром 3,5 × 4,5 м на стадіоні. Ця таблиця зайняла площу понад 2 000 м2 .

Пакетики стирают, а в магазины ходят с сумкой: как в Бельгии решили проб...

Як світ бореться із пластиком, і яких успіхів досягла Україна




Улітку 2018 року в південному Таїланді знайшли кита, у шлунку якого було понад 80 пластикових пакетів. Тайським ветеринарам не вдалося врятувати тварину. Як і іспанським, які того ж року знайшли на березі уже мертвого молодого кашалота із 30 кг пластику всередині. Світ щороку використовує 5 трильйонів одноразових пластикових пакетів, період розкладання яких становить близько 500 років. Пластик, колись чудовий винахід, безумовно, давно став справжнім ворогом планети.

Є і хороші новини. Уряди держав, бізнес та громадяни виходять на новий рівень відносин із пластиком. Десятки країн – від Чилі до Індії – вживають заходів для звільнення планети від пластикових відходів. В Україні успіхи поки що невеликі. Проте окремим українським організаціям вдалося зробити перші важливі кроки у цьому напрямі. Тепер справа за кожним із нас.
Глобальний антипластиковий рух
Першу штучну пластмасу – бакеліт – американський хімік Лео Бакеланд винайшов ще на початку XX століття. Із 1950-х років, відколи людство почало масово використовувати пластмасу, було вироблено понад 9 млрд тонн пластику. За даними ООН, світ за останні десять років виготовив пластику більше, ніж за все минуле століття.
Понад 90% усіх світових пластикових відходів ніколи не переробляються. Пластик засмічує вулиці, ліси, водойми. Лише в океан щороку потрапляє близько 13 млн тонн пластмаси. Відповідно до звіту Ellen MacArthur Foundation, якщо не вживати активних заходів, до 2050 року пластикових відходів в океані буде більше, ніж риби. Велика тихоокеанська сміттєва пляма (Great Pacific Garbage Patch), за даними дослідників, вже нині займає більшу територію, аніж Франція, Німеччина та Іспанія разом узяті.
На щастя, останніми роками зростає увага й до питання забруднення пластиковими відходами. З’являються важливі проекти. Особливо багатим на такі події був 2018 рік. Наприклад, нідерландська організація Ocean Cleanup нещодавно запустила першу у світі систему для очищення океану – System 001.
Також минулого року про запуск своєї системи для очищення морських вод оголосила й ізраїльська компанія SodaStream. Система під назвою Holy Turtle восени почала очищати від пластику Карибське море в акваторії Гондурасу.

Геть пластикові стаканчики!

Уже за два роки Європейський Союз заборонить пластикові вироби одноразового використання. До 2021 року під заборону потраплять такі вироби, як ватні палички з пластику, столове приладдя з пластмаси, пластикові тарілки та соломинки, харчові контейнери з пінополістиролу.

План Євросоюзу підтримала одна із найвпливовіших держав світу – Німеччина. Як відомо, у 2016 році на кожного жителя цієї країни в середньому припадало 220,5 кг відходів тари та опаковань, що набагато більше, ніж у 2015-му та ніж у середньому по ЄС.
У відповідь на такий неприємний тренд країна у листопаді минулого року представила власний план із п’яти пунктів, покликаний зменшити кількість пластикового сміття. Водночас Велика Британія заявила про плани заборонити комерційне використання одноразових пластикових виробів ще у квітні.

Деякі європейські країни і раніше досить активно проявляли себе у боротьбі із пластиковими пакетами. Данія була першою країною, яка почала стягувати податок за використання пластикових пакетів ще у 1994 році (використання зменшилося приблизно удвічі).
Ірландія взяла приклад зі скандинавської країни у 2002 році, що дало змогу зменшити використання пластикових пакетів на 90%. Не дозволено видавати безплатні поліетиленові пакети в магазинах Бельгії та Чехії.
Війну пластику оголосили й на інших континентах. У США ця тенденція особливо помітна на прикладі окремих муніципалітетів. Сіетл став першим великим американським містом, яке заборонило одноразові пластикові соломинки в липні 2018 року. Схожі плани мають Нью-Йорк, Сан-Франциско та Маямі-Біч.
Але найбільший забрудник навколишнього середовища пластиком – це Азія. Згідно із дослідженням Helmholtz Centre for Environmental Research, 90% пластмаси потрапляє в океан із десяти річок, вісім з яких протікають в Азії. За 60% пластикових відходів відповідальні п’ять країн – Індонезія, Філіппіни, В’єтнам, Таїланд та Китай.
Тторік Китай обмежив імпорт більшості видів пластику, який країна приймала на переробку. Ще з 2008 року в Піднебесній діє заборона на безплатні поліетиленові пакети.
Дуже важливе значення в антипластиковому глобальному русі має Індія – одна з економік, що найбільш швидко зростають, та друга країна у світі за кількістю населення. Індійці щодня продукують тисячі тонн пластикових відходів. 60% пластику переробляють або повторно використовують, утім, решта залишається та забруднює вулиці, пошкоджує ґрунти та становить загрозу для тварин.
Проте індійці усвідомлюють, що проблему потрібно вирішувати. Влітку 2018 року прем’єр-міністр Індії оголосив про наміри країни заборонити використання одноразової пластмаси вже до 2022 року.

Як бізнес бореться з відходами


Багато компаній давно усвідомили, що споживачі уникатимуть брендів, які не реагують на виклики часу та не вживають відповідних заходів. Нещодавно 250 організацій, які відповідальні за 20% пластикової тари у всьому світі, підписали документ під назвою New Plastics Economy Global Commitment.
Своїм підписом під цим документом такі відомі бренди, як H&M, Unilever, PespsiCo, L’Oreal, Nestle, Coca-Cola та багато інших, зобов’язалися скоротити кількість пластикових відходів.
Компанії й раніше неодноразово засвідчували готовність зменшити свій «пластмасовий слід». До 2025 року повністю перейти на пакунки з перероблених матеріалів мають намір Nestle, Unilever, McDonald’s (і навіть Lego). Такий самий дедлайн щодо переходу на пляшки із переробленого пластику поставив собі і виробник мінеральної води Evian. Уже нині компанія Dell використовує перероблений океанічний пластик для виготовлення опаковання.
До антипластикового руху активно приєднуються авіаперевізники. Наприклад, компанія American Airlines, яка щороку продукувала 70 000 фунтів пластикових відходів, більше не пропонує своїм клієнтам пластикові соломинки та мішалки на борту літаків і в аеровокзалах. Нещодавно повністю відмовився від пластмасових соломинок, посуду та опаковання й авіаперевізник Delta.

Антипластикові інновації

Світ активно працює не лише над тим, аби повністю відмовитися від пластику, а й заохочує інноваторів шукати альтернативи та нові способи застосування пластмаси. Наприклад, дослідники з Університету штату Іллінойс знайшли спосіб, як із використаних пластикових пакетів отримувати дизельне пальне та інші нафтопродукти.
Дослідник зі штату Нью-Йорк Генрі Міллер розробив спосіб створення цегли шляхом гранулювання поліетиленових пакетів та змішування їх із бетоном. Така цегла має значні екологічні переваги, пишуть закордонні медіа.
В Індії пластикові відходи зі сміттєзвалищ давно використовують для будівництва доріг. Місцевий підприємець Ахмед Хан ще в 1990-х створив компанію K.K. Plastic Waste Management, яка змішує використаний пластик із асфальтом. На сьогодні з такої суміші побудовано понад 1000 миль доріг.
Перероблений пластик останнім часом активно використовують в індустрії моди. На початку 2000-х бренд Dsquared2 представив світу колекцію одягу з переробленого пластику. Вже декілька років компанія Patagonia дає друге життя пластмасі у вигляді штанів, жакетів та курток.
Gucci, Stella McCartney та Adidas дедалі активніше співпрацюють з організаціями на кшталт Parley the Oceans й у такий спосіб підвищують рівень поінформованості суспільства про руйнівний вплив пластмас. Adidas навіть має лінійку одягу та взуття Parley, які виготовлені, зокрема, із переробленого океанського пластику.
10% від усього пластикового опаковання становлять малоформатні пакунки, які зазвичай не переробляються. Окрім цього, деякі пластикові плівки складаються із різних видів матеріалів, що робить їх непридатними для переробки. Науковців активно заохочують розв’язати цю проблему.
Минулого року організація Ellen MacArthur Foundation навіть запровадила спеціальну винагороду під назвою New Plastics Economy Innovation Prize. Кожна команда переможців, якій вдалося придумати альтернативу наявному пластиковому опакованню, отримала приз розміром $200 000.
Однією з них стала команда дослідників із кількох компаній (Full Cycle Bioplastics, Elk Packaging та Associated Labels and Packaging), що виготовляє із сільськогосподарських побічних продуктів та харчових відходів опаковання для батончиків, чипсів, білизни.

Україна – на початку шляху

На сьогодні в Україні поки що немає комплексного підходу до боротьби з пластиковими відходами. Із переробкою відходів, зокрема і пластикового сміття, як і раніше, немає жодних проблем, зазначає голова ГО «Україна без сміття» Євгенія Аратовська. «В країні близько 100 заводів. Та оскільки в Україні немає культури сортування та роздільного збирання сміття, ці заводи імпортують сировину з-за кордону. Наше сміття лишається на звалищах», – каже вона.
Експертка також наголошує, що в Україні так і не запрацювала система роздільного збирання сміття. «У 2012 році до Закону «Про відходи» додали пункт про заборону захоронення необроблених відходів», –  нагадує вона. З 1 січня 2018 року закон набув чинності. «Та, зокрема, і через неточності у визначеннях, що саме вважати необробленим сміттям, ця норма не запрацювала», – зауважує Аратовська.
Жодних заборон чи обмежень щодо реалізації та використання пластикових виробів на кшталт тих, які існують в інших країнах, в Україні немає. На відміну від Євросоюзу, Україна поки що не має наміру відмовлятися від пластикового посуду, соломинок чи пакетів.
Головною рушійною силою у визволенні від властикового «нашестя» є приватні ініціативи та організації. У червні минулого року громадська організація ReThink зібрала 25 000 голосів українців на підтримку петиції #ПакетНеПотрібен, яка стосувалася питання обмеження використання пластикових пакетів. «Ми подали петицію на розгляд Кабміну та Верховної Ради, проте жодних дій із боку ані виконавчої, ані законодавчої влади не було», – каже співзасновниця ГО ReThink Олена Колтик. Проте в ReThink не збиралися зупинятися. «І нещодавно таки було зареєстровано законопроект №9507, яким пропонується обмежити розповсюдження пластикових пакетів» — інформує експертка.
За словами менеджера зі зв’язків із громадськістю та медіа Львівського комунального підприємства «Зелене місто» Миколи Рябики, нині в Україні можна відзначити досить високий рівень активізму у питанні зменшення та відмови від використання пластикових виробів. «Zero Waste Lviv (Львів), ReThink (Київ), «Україна без сміття» (Київ), «ЯСОРТУЮ» (Харків), Eco friendly cafe (поширено в багатьох містах), Zero Waste Ukraine (Київ), PreciousLab (Черкаси), Precious plastic Ukraine (Одеса), Re-beau (Київ) і багато інших організацій», – перелічує М. Рябика. Євгенія Аратовська стверджує, що майже у кожному великому місті вже працює свій локальний проект. Такі ініціативи мають дуже важливе значення для просвітництва, для відмови від пластиків і для питання переробки відходів, наголошують експерти.
За словами Рябики, міські ради Києва, Славського та Львова протягом останнього півріччя ухвалили відповідні рішення і намагаються розвивати системи лояльності у руслі використання багаторазових торбинок. «Однак це не заборони, а лише рекомендації. Пакети і кульочки залишаються в обігу», – каже він.
На думку Олени Колтик, для того, аби люди рідше використовували пластик, потрібні альтернативні варіанти на ринку. «На щастя, в Україні з’являється дедалі більше інноваційних проектів, які пропонують цікаві та екологічно безпечні рішення у цьому напрямі. Наприклад, проект FoodBioPack винайшов біорозкладний матеріал, з якого можна виготовляти пакети для продуктів і в перспективі одноразовий посуд. А проект Ochis виготовляє оправу для окулярів не з пластику, а з кавової гущі», – розповідає співзасновниця ReThink.
До боротьби з пластиком дедалі активніше долучаються окремі громадяни. Хтось змінює свої звички й оминає стенди з кульочками у магазині, хтось організовує мистецькі акції та флешмоби, а хтось відмовляється від пластику у своїй бізнес-діяльності.
У 2018 році у столиці відбулася акція під назвою «Пластиковий пакет – це не модно». Того ж року в Ужгороді відкрили перший магазин, де використовують виключно паперові пакунки та торбинки. У «Зеленій крамниці» немає і пластикових карток – натомість знижки пропонують тим гостям магазину, які приходять із власними екоторбинками чи мішечками.
Світ, як і Україна, навряд чи зможе повністю відмовитися від використання пластикових виробів у найближчому майбутньому. «Та нам під силу відмовитися від «раптових» пластиків, і ми можемо знайти рішення для переробки, – зазначає Рябика. – Розвиток руху zero waste та будівництво сміттєпереробних комплексів в Україні свідчать – ми на правильному шляху». Однак без участі відповідальних державних органів це питання не вирішиться, резюмує експерт.


неділя, 17 лютого 2019 р.

А чи Ви знали???

Що 17 лютого - день кота в Європі?



Що б ми робили без цих котів?
Створений з ініціативи італійського журналіста Клауді Ангелетті, який працював в журналі Tuttogatto - World Cat Day, або відомий нам як День кота в Європі, відзначають з 1992 року - 17 лютого. Це звичайно ж не офіційне або державне, а скоріше народне і громадське свято. Вибір дня був пов’язаний з лютим місяцем саме тому, що цей період знаходився під знаком Водолія (знак зодіаку), який характеризується в італійській культурній традиції, як знак вільних і незалежних духів. Справа в тому, що за часів інквізиції, особливо кішок та котів чорного кольору, активно винищували, вважаючи їх помічниками злих сил, піднебесних духів злоби, що мешкають в повітрі.

   Ідея Клаудії знайшла відгук не тільки у активістів та захисників тварин, але сподобалася і більш широкої аудиторії, адже Італія є домом для більш ніж 2,5 мільйона бродячих кішок, з основними ареалами проживання у Римі, Турині, Неаполі та Мілані. На підтримку Дня кота в Італії стали організовуватися численні дискусії, конференції, в тому числі фото виставки, збори коштів, щоб допомогти бродячим котам та кішкам. Потім ідея стала поширюватися і по інших європейських країнах, включаючи Україну та Польщу.
Коти і кішки - дивовижно добрі і граціозні, мудрі та ласкаві тварини, дуже довірливі і уважні не тільки до самих себе, але і до нас, намагаються бути нав’язливими тільки по-доброму, наполегливо поважають свободу. І крок їм на зустріч, дозволяє всім нам ще раз нагадати про дуже важливі речі, які нами часто не беруться до уваги. Про те, що кожен з нас також може бути трішечки вільніший і розкутіший в своїй доброті, що ми цілком в силах допомогти тим, хто довірився нам, що життя може бути сповненим взаєморозуміння і затишку, теплоти та краси, що життя дуже прекрасна та чудова річ!
Поспішаємо привітати нас усіх з цим чудовим Днем та своїх улюбленців - котиків!

понеділок, 11 лютого 2019 р.

12 лютого - 210 років від дня народження Чарльза Дарвіна


Чарльз Роберт Дарвін (1809 – 1882) – англійський натураліст, мандрівник, засновник дарвінізму. 



Його праці, присвячені еволюції живих організмів, справили величезний вплив на історію людської думки, ознаменували собою нову епоху в розвитку біології та інших наук.
Дарвін народився в Шрусбері (графство Шропшир) 12 лютого 1809 в досить забезпеченій багатодітній родині лікаря. Щирий інтерес до природи прокинувся ще в дитинстві. У 1817 помирає мати, і в 1818 р. Чарльза і Еразма, старшого брата, віддають в місцевий пансіон. З 1825 р. Чарльз Дарвін вивчає медицину в Единбурзькому університеті. Не відчуваючи схильності до цієї професії, він закинув навчання і за наполяганням розсердженого батька вступив на навчання на богослова в Кембридж, хоча не був повністю переконаний в істинності християнських постулатів. Природні схильності, участь в житті наукових товариств, знайомство з ботаніками, зоологами, геологами зробили свою справу: зі стін християнського коледжу Чарльз Дарвін в 1831 р. вийшов натуралістом-колектором.
На цій посаді він протягом п’яти років (1831-1836) брав участь в кругосвітній подорожі на кораблі, куди потрапив за рекомендацією друзів. В ході плавання ним були зібрані чудові колекції, а свої враження і спостереження він виклав у двотомнику під назвою «Подорож навколо світу на кораблі« Бігль», який зробив його відомим в науковому співтоваристві. З цього плавання Чарльз повернувся сформованим вченим, який в науці бачив єдине покликання і сенс життя.
Повернувшись до Англії, Дарвін працював секретарем Лондонського геологічного товариства (1838-1841), в 1839 р. одружився з Еммою Веджвут, яка згодом народила йому 10 дітей. Слабке здоров’я змусило його в 1842 р покинути англійську столицю і оселитися в маєтку Даун (графство Кент), з яким була пов’язана вся його подальша біографія.
Життя на лоні природи – розмірене і відокремлена, майже відлюдницьке – була присвячена науковим працям, він розробляв теорію еволюції органічних форм. Основні еволюційні чинники були відображені в головній праці Дарвіна (1859) «Походження видів шляхом природного відбору, або збереження обраних порід в боротьбі за життя». У 1868 р вийшов доповнений його фактичним матеріалом двотомник «Зміна домашніх тварин і культурних рослин». Третьою книгою про еволюцію стала «Походження людини і статевий відбір» (1871) і подальший за нею додаток «Вираження емоцій у людини і тварин» (1872), і саме тут Дарвін розглядав походження людини від мавп.
Своєю теорією еволюції органічного світу Землі, яку назвали дарвінізмом, вчений викликав справжній фурор, розколов наукове співтовариство на два протиборчі табори. Його вчення було дуже ретельно розроблено, мало в своїй основі величезну кількість фактичного матеріалу, він пояснював явища, яким до того часу не існувало пояснення. Його робота відкривала величезні дослідницькі перспективи, і всі ці фактори сприяли тому, що дарвінізм швидко зміцнював позиції. Сприяла цьому і сама особистість його творця. За свідченням сучасників, Дарвін був не просто виключно авторитетним вченим, а простим, скромним, доброзичливим, тактовним, він коректно ставився навіть до непримиренних опонентів. Поки в світі вирували неабиякі пристрасті з приводу теорії еволюції, головний порушник спокою стежив за перипетіями, ведучи відокремлене життя, і як і раніше займався науковими дослідженнями, незважаючи на вкрай слабке здоров’я.
Паралельно з переможним ходом дарвінізму його автор ставав володарем все більшої кількості всіляких регалій від наукових співтовариств, початок яким поклала Коплеевська золота медаль від Лондонського королівського товариства в 1864 р.
19 квітня 1882 р. вчений, що зробив науковий переворот помер у Дауні. Тіло Чарльза Дарвіна перенесли в Вестмінстерське абатство, де поховали біля Ньютона.
Премія Дарвіна відрізняється оригінальністю задумки: вона вручається за дурну смерть або ж втрату можливості мати дітей.
Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua


четвер, 7 лютого 2019 р.

Цікаво знати

ІНТЕРАКТИВНА ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПОКАЗУЄ, ЯК ЖЕ МИ ВИКОРИСТОВУЄМО ВСІ ЦІ ДИВНІ ЕЛЕМЕНТИ

     Періодична система хімічних елементів (таблиця Менделєєва) - класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду атомного ядра.           Система є графічним виразом періодичного закону, встановленого російським хіміком Д. І. Менделєєвим в 1869 році. Її початковий варіант був розроблений Д. І. Менделєєвим в 1869-1871 роках і встановлював залежність властивостей елементів від їх атомної ваги (по-сучасному, від атомної маси). Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичних кривих, таблиць, геометричних фігур і т. П.).
     У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному. 
     Ми всі знаємо загальні елементи нашої Планети, наприклад все знають кисень і гелій, так як вони використовуються в повсякденному житті. Але галій? Селен? Родій? Кіт Enevoldsen створив інтерактивну періодичну таблицю, яка показує, де саме ви можете зіткнутися в вашому житті з такими унікальними і навіть неясними елементи на малюнку. Це як вивчити університетський курс заново, за винятком випробувань, і дозволеної шпаргалки на своєму телефоні 

ДО 185-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Д.І. МЕНДЕЛЄЄВА

8 лютого - 185 Років від ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА

«Менделєєв – основоположник сучасної хімічної науки»:
 
    Зовнішність Менделєєва відома багатьом за його портретами. Саме характерне в ньому було: грива довгого пухнастого волосся навколо високого білого чола, дуже виразного і рухомого, і ясні, сині, проникливі очі ...
     В історії розвитку відомо багато великих відкриттів. Але не всі з них можна зіставити з тим, що зробив Д.І. Менделєєв – один з найбільших хіміків світу. Хоча з часу відкриття його закону пройшло багато років, ніхто не може сказати, коли буде до кінця зрозумілий весь зміст знаменитої «таблиці Менделєєва».
   Автобіографія великого вченого підтверджує, що Дмитро Іванович усе своє життя був великим трудівником. Його завзята діяльність привела до безлічі блискучих наукових відкриттів в області хімії, фізики і навіть митній справі. Але завжди варто пам’ятати, що тріумфальний періодичний закон Менделєєва – це результат величезної праці, глибоких роздумів і постійного пошуку.
   Дмитро Іванович Менделєєв народився 27 січня (8 лютого) 1834 р. в селі Верхні Аремзяни неподалік від Тобольска у сім’ї Івана Павловича Менделєєва, який у той час займав посаду директора Тобольської гімназії та училищ Тобольського округу. Дмитро був у родині останнім, сімнадцятою дитиною. В одному з варіантів, присвячего матері, першої своєї великої праці «Дослідження водних розчинів за питомою вагою» Дмитро Іванович скаже:  «... Вашого останього сімнадцятого народженого Вами Ви підняли на ноги, вигодували своєю працею після смерті батюшки, ведучи заводську справу, Ви навчили любити природу з її правдою, науку з її істиною.., батьківщину з усіма її нероздільними багатствами, дарами.., найбільша праця з усіма його болями і радощами.., Ви змусили навчитися праці і бачити в ньому одному всьому опору, Ви вивезли з цими навіюваннями і довірливо віддали в науку, свідомо відчуваючи, що це буде остання Ваша справа. Ви, вмираючи, вселяли любов, роботу  і наполегливість. Прийнявши від Вас... так багато, хоч малим, може бути останнім, Вашу пам’ять почитаю».
 
М.Д. Менделєєва І.П. Менделєєв
   У рік народження Дмитра Іван Павлович осліп, що змусило його вийти на пенсію. У Москві була зроблена операція і до батька повернувся зір, але працювати він уже не міг, і сім’я жила на його невелику пенсію. Мати, Марія Дмитрівна Менделєєва (уроджена Корнілова), походила зі старовинного роду сибірських купців і промисловців. Ця розумна й енергійна жінка зіграла особливу роль у житті родини. Не маючи жодної освіти, вона пройшла самостійно курс гімназії зі своїми братами. Внаслідок складного тяжкого матеріального становища через хворобу Івана Павловича, Менделєєві переїхали до с. Аремзянске, де знаходилася невелика скляна фабрика брата Марії Дмитрівни, що жив у Москві. Менделєєва отримала право на управління фабрикою. Дмитро Іванович згадував: «Там, на скляному заводі, керованому моєю матінкою, вийшли перші мої враження від природи, від людей, від промислових справ».
    Помітивши особливі здібності молодшого сина, мати зуміла знайти в собі сили назавжди покинути рідну Сибір, щоб дати Дмитру можливість отримати вищу освіту. У рік закінчення ним гімназії Марія Дмитрівна, ліквідувавши всі справи в Сибіру, з Дмитром і молодшою дочкою Єлизаветою виїхала до Москви, щоб  юнак вступив до університету...
Із спогадів рос. письменника, публіциста В.Є. Чешихіна: «... Массу слушателей привлекал в начале учебного года на первые свои лекции проф. Менделеев, читавший общий курс неорганической химии естественникам и математикам и оставивший ныне университет. В этой массе бывало не мало и посторонних студентов. Потом оставались одни постоянные слушатели. Много народа опять набиралось тогда, когда профессору предстояло читать о том, что создало ему всемирную знаменитость, об открытой им периодической системе химических элементов. Эта лекция, как и первая, неизменно заканчивалась шумными аплодисментами, от которых профессор уходил в свою лабораторию, досадливо отмахнувшись рукою или сострив что-нибудь насчет ребячества молодежи».
Відомий російський вчений-хімік, медик і композитор Олександр Бородін,  справжній товариш Менделєєва згадував: «Восхищають тобой, Митя, ты просто феноменален. Одновременно работать над «Технической энциклопедией», читать лекции в трех институтах, писать статью о производстве стекла... А может быть, и еще что-то, о чем я не знаю? – Бородин восторженно смотрел на друга. – Представь себе, есть. Это докторская диссертация. Видишь ли мне пришла в голову мысль, что при растворении воды в спирте или спирта в воде между ними образуются соединения...». Исследования продолжались почти год и в последствии это открытие стало основой гидрантной теории растворов.
    Цитата з книги К. Манолова «Великие химики»: «...Менделеева бросило в жар. Получилось нечто совершенно неожиданное! Свойства элементов в каждой колонке постепенно менялись сверху вниз в зависимости от увеличения атомного веса... Руки Менделеева дрожали от волнения: «Значит, свойства элементов периодически зависят от их атомного веса». Менделеев в возбуждении зашагал по кабинету, потом схватил карандаш и написал в верхнем углу листа: «Опыт системы элементов, основанной на их атомном весе и химическом сходстве».
 
Ф. ЛещеваА. Попова
   За життя Дмитро Іванович був одружений двічі. У 1862 р. поєднувався шлюбом з Феозвой Лещевою, уродженкою Тобольска (пасербиця знаменитого автора «Конька-Горбунка» Петра Павловича Єршова). У цьому шлюбі народилися троє дітей. Наприкінці 1870-х рр. Дмитро Менделєєв пристрасно закохався в Анну Попову, доньку донського козака з Урюпінська. У другому шлюбі у Д.І. Менделєєва народилося четверо дітей: Любов, Іван і близнюки Марія та Василь. Згодом учений став тестем російського поета Олександра Блока, який одружився на його доньці Любові.
   У останні роки свого життя Менделєєв почав писати автобіографію: «Всего более четыре предмета составили мое имя: периодический закон, исследование упругости газов, понимание расторов как ассоциаций и «Основы химии». Тут все мое богатство. Оно не отнято у кого-нибудь, а произведено мною, это мои дети и ими, дорожу сильно, столько же, как детками... Эти «Основы» – любимое мое дитя. В них – мой образ, мой опыт педагога и мои задушевные научные мысли... В «Основы химии» вложены мои духовные силы и мое наследство детям...».
   Із спогадів рос. геолога О.О. Іностранцева: «Перед самым открытием периодического закона Д.И. Провозился над искомою таблицею целую ночь до утра, но и все же ничего не вышло;он с досады бросил работу и, томимый желанием выспаться, тут же, в рабочем кабинете, не раздеваясь, повалился на диван и крепко заснул. Во сне он увидел вполне ясно ту таблицу, которая позднее была напечатана. Даже во сне радость его была настолько сильна, что он сейчас же проснулся и быстро набросал эту таблицу на первом клочке бумаги, валявшемся у него на конторке. Я это сообщение Д.И. привожу здесь потому, что вижу в нем один из превосходнейших примеров психологического воздействия усиленной работы на ум человека».
    Кажуть, у Менделєєва майже не було друзів. З багатьма вченими він відкрито ворогував. Його головний опонент, Лев Толстой, писав:  «У него есть много интересных материалов, но выводы ужасающе глупы». Майже те ж саме писав про Толстого і сам Менделєєв: «Он гениален, но глуп».
   Дмитро Іванович Менделєєв, який відкрив періодичну таблицю хімічних елементів, і який стояв біля витоків науки про виміри – метрології, мав рідкісне, як тепер прийнято говорити, хоббі – він любив робити валізи.
  “Что за фигура?”, – поинтересовался один купец у другого, кивнув на чудака, стремительно вышагивавшего по Гостиному двору: борода и волосы до плеч, как у попа, а в руке – сигара; пальто щегольское, а на ногах копеечные валенки. “Сам ты фигура! – ответил второй купец, издалека почтительно поклонившись странному барину. –  Это же известная на весь Петербург знаменитость, чемоданных дел мастер!”.
    Залишивши понад 1500 праць, серед яких класичні «Основи хімії» (ч. 1–2, 1869–1871) – перше чітке викладання неорганічної хімії, Дмитро Менделєєв номінувався на Нобелівську премію, що присуджується з 1901 р., тричі  в 1905, 1906 і 1907 рр. Однак номінували його тільки іноземці. Члени Імператорської академії наук при таємному голосуванні неодноразово відкидали його кандидатуру. Менделєєв був членом багатьох зарубіжних академій (понад 90) і вчених суспільств, але так і не став членом рідної Російської академії.
Свого часу Д.І. Менделєєв був Почесним членом Ново-Александрійського інституту сільського господарства та лісівництва (нині ХНАУ ім. В.В. Докучаєва).
   Ім’я Менделєєва носять: хімічний елемент № 101 (менделевій), підводний гірський хребет і кратер на зворотному боці Місяця, ряд навчальних закладів і наукових інститутів. 1962 р. АН СРСР заснувала премію і Золоту медаль ім. Менделєєва за кращі роботи з хімії та хімічної технології, в 1964 р. ім’я вченого було занесено на дошку пошани Бріджпортского університету в США поряд з іменами Евкліда, Архімеда, М. Коперника, Г. Галілея, І. Ньютона, А. Лавуазьє.
Наука давно перестала цуратися життя і написала на своєму прапорі: “Посів науковий зійде для жнив народних”.
Дмитро Іванович Менделєєв писав:
  • Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним насінин”;
  • Нема без посиленого працелюбства ні талантів, ні геніїв”;
  • Усе піддається праці. Усе  праці людській, такий лозунг історії”.

неділя, 3 лютого 2019 р.

4 лютого - Всесвітній день боротьби проти раку

Всесвітній день боротьби проти раку

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.
Більше 60% нових випадків захворювання на рак зареєстровані в країнах Африки, Азії та Центральної і Південної Америки. У цих регіонах відбувається 70% всіх випадків смерті від раку.
У всьому світі найбільша кількість чоловіків вмирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу.
У всьому світі найбільша кількість жінок помирає від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку грудей, легенів, шлунку, прямої та ободової кишки і шийки матки. У багатьох країнах, що розвиваються, рак шийки матки є найпоширенішим типом раку.
Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку, якій можна запобігти - більше 20% смертей від раку пов’язані з вживанням тютюну.
Одна п’ята частина всіх ракових захворювань у світі розвивається в результаті хронічної інфекції. Так, наприклад, вірус папіломи людини (ВПЛ) викликає рак шийки матки, а вірус гепатиту B - рак печінки.
Такі види раку, які мають значимість для громадської охорони здоров’я, як рак молочної залози, рак шийки матки та рак товстої і прямої кишки є виліковними у разі їх раннього виявлення та належного лікування.
Можна допомогти всім пацієнтам, що страждають від болю, при застосуванні сучасних знань в області зняття болю і наданні паліативної допомоги.
Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. У країнах, що розвиваються, до 20% випадків смерті від раку можна уникнути шляхом імунізації проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.
Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» - Міжнародним союзом проти раку або UICC і що відзначається щорічно 4 лютого. Мета цього дня в усьому світі - це підвищення обізнаності людей про рак як один із найстрашніших і згубних захворювань нашої сучасної цивілізації. Залучаючи увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання, можна домогтися гарних результатів, а в деяких випадках і повного одужання.
Міжнародний день захисту від раку закликає широку громадськість до завдань, що стоять перед нашим світом в боротьбі з раковими захворюваннями і закликає небайдужих політиків і організацій-членів UICC відноситься до раку, як до одного з політичних пріоритетів.
На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: огорожу доступу до куріння дітей, боротьба з курінням як таким; фізична активність; збалансована та здорова їжа; своєчасна вакцинація проти вірусів, які викликають рак печінки і шийки матки; утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії; своєчасна діагностика і увага до власного здоров’я.

PSУ цей день згадаймо у молитві людей, які хворі на рак, попросімо у Бога ласки зцілення для них. Не забудьмо їх відвідати підтримати та помолитися разом із ними.

Українців закликають долучитися до акції «День без поліетилену»

     Українців закликають 3 липня, у Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів, долучитися до акції «День без поліетилену». ...