Добігає до свого завершення астрономічна зима, яка тривала з 22 грудня, і завершується із настанням весняного рівнодення. Цього року весняне рівнодення, а отже і початок астрономічної весни відбувається найпізніше за чотири роки - о 23:30, 20 березня. Це завжди відбувається у рік, який передує високосному (а 2023 рік саме такий). Вже у наступному 2024 році, який уже буде високосним, астрономічна весна розпочнеться на 18 годин раніше - на світанку 20 березня. Це відбувається через "зайву" - 29 лютого, яку ми добавляємо у свій календар кожні чотири роки. Однак як би там не було, весняне рівнодення завжди відбувається в межах 20 березня (за Київським часом), і ніколи не настає 21 березня, як прийнято вважати.
Втім так було не завжди. Навіть у перерахунку на сучасний григоріанський календар, весняне рівнодення наставало в іншиий день, ніж нині. Все через те, що наша планета окрім річного і добового рухів здійснює ще один, менш помітний для нас, однак добре простежений в історії - а саме коливання земної осі, який у фізиці більш відомий як прецесія. Простежити цей рух протягом кількох поколінь людей досить складно, адже для повного обертання земної осі потрібно майже 26 тисяч років! Однак історія людської цивілізації, яка налічує 7-8 тисяч років (не плутати із доісторичним періодом) все таки простежує ці рухи. Вони навіть отримали в стародавній науці свою назву - "Випередження рівнодень" (praecessio aequinoctiorum). Простіше кажучи, кожного року весняне рівнодення (як і осіннє) настає трішечки раніше, ніж у попередньому році. Звісно що помітити ці кілька секунд ми не можемо, однак коли мова йде про століття, ці зрушення очевидні. Коли Ератосфен у день літнього сонцестояння спостерігав за дном колодязя в стародавньому Асуані (Єгипет), аби виміряти розміри Землі, скоріше за все в перерахунку на наш календар, це було не 21 червня як зараз, а 22, або ж навіть 23 червня, оскільки 2700 років тому літнє сонцестояння (а воно зміщується також) припадало саме на дві доби пізніше, ніж зараз. Вже через 1200 років літнє сонцестояння буде наставати 20 червня, а осіннє рівнодення - 22 або 21 вересня. Що ж стосується весняного рівнодення, то вже через кілька століть воно буде починатися 19 березня.
Але чому ж весняне рівнодення настає так рано? Часовий проміжок між зимовим сонцестоянням і весняним рівноденням становить лише 88 діб. Наприклад від літнього сонцестояння до осіннього рівнодення аж 94 дні. Невже Земна куля прийшла у точку весни раніше від графіку? Впринципі так і є, однак справа не в самій весні, яка хоче настати як можна раніше, а в орбіті нашої планети, яка не є ідеальною круглою. Вона більше схожа на еліпс, а Сонце не у середині орбітального кола Землі. Є точки, коли Земля ближче до Сонця, а є точка, коли вона віддаляється від нього на максимальну відстань. Планета при зближенні із Сонцем починає рухатися по своїй орбіті швидше. Цю закономірність відкрив ще видатний німецький фізик Йоган Кеплер. Що ж стосується Землі, то саме взимку, на початку січня вона найближче до Сонця, у точці, яку називають перигелієм. Саме взимку Земля рухається по своїй орбіті швидше ніж зазвичай, і приходить у точку весняного рівнодення на кілька діб раніше.
Втім варто зазначити, що настання астрономічної весни не завжди означає прихід справжньої кліматичної весни, характерної для нашого клімату. Вся справа у тому, що атмосфера ще не прогрілася після панування "зимового подиху", а тому за багаторічними метеорологічними спостереженнями, день весняного рівнодення у столиці завжди холодніший за день осіннього рівнодення. Потрібен ще час, аби атмосфера прогрілася під постійно зростаючим кутом сонячних променів.
Автор тексту - Костянтин Хіміченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар