18 лютого 2026 року відбулося он-лайн секційне засідання методичного об’єднання викладачів викладачів хімії, біології та екології ЗП(ПТ)О у Чернівецькій області.
Різниця між ДНК і РНК
1. ДНК — це архів життя, а РНК — кур’єр, що доставляє копії інструкцій.
2. ДНК має форму подвійної спіралі, а РНК — одиночної нитки, гнучкої та мобільної.
3. У ДНК використовується тимін, а в РНК — урацил, ніби різні «алфавіти» для одного коду.
4. ДНК зберігає інформацію довгостроково, а РНК працює швидко й недовго — як месенджер у світі клітин.
5. ДНК — стабільна і захищена, РНК — легка та швидко розпадається, щоб не перевантажувати систему.
Коли відкриваєш пляшку сильно газованої води — чуєш характерне пшшш. Це не просто звук — це результат хімічної реакції. У воду під тиском закачують діоксид вуглецю (CO₂), який частково розчиняється з утворенням слабкої карбонатна кислоти (H₂CO₃). Саме вона надає воді легку кислинку і відчуття «пощипування» на язиці.
З хімічної точки зору, карбонатна кислота — нестійка сполука, яка швидко розкладається на CO₂ і воду, особливо після відкриття пляшки. Вивільнений газ виривається назовні, створюючи ефект «вибуху свіжості».
📌 Гідроген - перший хімічний елемент у періодичній таблиці. Його атом має найпростішу будову серед усіх інших хімічних елементів: ядро складається лише із одного протона, оточене електронною хмарою, що містить лише один електрон. Символ - Н (вимовляється як "аш"), атомна маса = 1.
📌 Гідроген може за різних умов виявляти як металічні властивості (віддавати електрони), так і неметалічні властивості (приєднувати електрони). Рідше хімічний елемент "Гідроген" також називають "Воднем" (українська назва газу, що складається з атомів Гідрогену).
📌 Гідроген - найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті. У міжзоряному просторі він зустрічається у 100 разів частіше, ніж атоми решти хімічних елементів разом узяті. Гідроген становить 50% маси Сонця.
1. Прориви в генетиці та «девимирання»
Однією з найгучніших тем стало відродження ознак вимерлих видів.
«Лютововки» (Dire Wolves): Компанія Colossal Biosciences успішно відредагувала ДНК сучасних сірих вовків, внісши 20 ключових змін, характерних для вимерлих плейстоценових хижаків. У результаті народилися вовченята з фенотипом стародавніх вовків.
Мамонтові гени: Дослідники успішно імплантували гени шерстистого мамонта в клітини мишей, які в результаті відростили довге хвилясте хутро, що допомогло краще зрозуміти механізми терморегуляції давніх гігантів.
Нові гени «з нічого»: Вчені виявили механізм появи de novo генів — це гени, що виникають з ділянок ДНК, які раніше вважалися «сміттєвими» і нічого не кодували.
1 8 лютого 2026 року відбулося он-лайн секційне з асідання методичного об’єднання викладачів викладачів хімії, біології та екології...
