Ми сьогодні святкуємо день народження Чарльза Дарвіна! Що ж це за загадкова людина і чому в її погляді криця, а у текстах вогонь?
За опитуваннями останніх десятиліть Дарвін входить в число 15-20 найзнаменитіших людей всіх часів і народів, ставши справжнім символом науки.
Саме 12 лютого, але 1809 року Чарльз Роберт Дарвін побачив світ у місті Шрюзбері. Він був п’ятим із шести дітей відомого лікаря Роберта Дарвіна та Сюзанни Дарвін (дівоче прізвище - Веджвуд).
Роберт Дарвін в молодості був дуже струнким, але пізніше сильно погладшав: при зрості 188 сантиметрів він важив до 153 кілограмів, а після цієї видатної цифри просто перестав зважуватися. Перед тим як увійти в незнайомий будинок під час огляду пацієнтів, він посилав вперед помічника перевірити на міцність підлогу.
Мама Чарльза померла в 1817 році, коли йому було 8 років; про неї у нього майже не залишилося ніяких спогадів.
А от батько мав велике значення в його подальшому житті. Чарльз його поважав, вважав геніальним (про що вказував у своїх записах) та дуже зважав на його думку. Але паралельно до цього сам юний Дарвін відгрібав від тата за його успішні успіхи з освоєння шкільної програми.
«Ніщо не могло бути шкідливішим для мого розвитку, ніж школа доктора Бетлера», - напише Дарвін згодом у автобіографії.
У навчальному закладі налягали на вивчення мов, а у Дарвіна з цим були значні проблеми. Велике значення в цій школі надавалося писанню віршів - Дарвін не мав ні краплі віршованого таланту, а згодом тихо ненавидів поезію.
Проте, за межами шкільної парти у нього був цікавіший навчальний заклад. Цікавість до природи розбурхалась у Дарвіна років з восьми. Початок був простий – колекціонерство. Нескінченні збори рослин, мінералів, мушель молюсків, комах та всього іншого, що пролазило в двері будинку.
Серед наук певний час йому більше за все подобалась хімія. Його старший брат Еразм влаштував невелику лабораторію, і Чарльз допомагав йому у всіх дослідах. При цьому він прочитав кілька книг з хімії. Директор гімназії був дуже незадоволений цими заняттями і публічно засуджував Дарвіна за таке пусте марнування часу.
У 1825 році, переконавшись, що з шкільних занять Чарльза не має нічого хорошого, батько забрав його з гімназії і відправив до Единбурзького університету готувати до медичної кар'єри. Перед вступом до коледжу Дарвін допомагав татові з практикою і навіть мав певні успіхи.
Однак в універі вони швидко припинилися Медицина була завузькою областю для Дарвіна, адже він цікавився взагалі всією природою.
Навчальний процес і в цій установі не був дуже блискучим. Лекції здавалися йому нестерпно нудними. «Я ненавиджу саму назву materia medica, - писав він згодом, - Лекції з анатомії були так само нудні, як сам професор, який читав їх, і вселили мені огиду до предмета».
Лекції по геології справили на нього таке важке враження, що він вирішив на майбутнє не брати в руки жодної геологічної книги і ніколи не займатися цією наукою.
Взагалі Дарвін прийшов до висновку, що «лекції не мають ніякої переваги, а, навпаки, багато невигідних сторін порівняно з читанням».
З практикою справи йшли не краще. Відвідавши операційну залу (в той час операції проводилися ще без хлороформу), він втік з неї в жаху, не дочекавшись кінця операції.
Тому все більше часу замість навчання Чарльз приділяв вивченню навколишньої природи. Йому вдалося зробити два невеликих зоологічних відкриття, про які він повідомив «Плінієвській спільноті», влаштованоій при Единбурзькому університеті одним з професорів. Це був гурток любителів; читані в ньому повідомлення не друкувалися.
Два роки Дарвін провів в Единбурзі. Нарешті, переконавшись, що син не має ніякої схильності до медицини, батько запропонував йому змінити кар'єру та стати духіввником.
Дарвін подумав-подумав і погодився. Роль сільського пастора здавалася йому якщо не кращою, то точно не гіршою за інші.
Він, до речі, надсилав своє зображення в одне френологічне товариство (френологія - псевдонаукова течія, яка вважає, що за будовою черепа можна визначити характер та здібності людини). У результаті отримав характерику, що благочестивості у Дарвіна вистачить на 10 священників!
Для того, щоб стати духівником, потрібно було вступити до одного з класичних англійських університетів (Оксфорд та Кембридж) і там отримати академічний ступінь. Дарвін з жахом дізнався, що йому знову треба вчити грецьку мову, а він уже навіть забув абетку. Саме тому йому довелося винаймати репетитора.
У 1828 році Дарвін переїжджає в Кембридж. Нічого не змінюється – з навчанням повна зрада, а от колекції комах, птахів, мінералів поповнюються.
Тут почав він вивчати математику, вона стала для нього ще одною непереоборною наукою. І якщо елементрана геометрія йому навіть подобалась, то з алгеброю в нього справи були геть кепськими.
Единбурзькі лекції вселили йому таку відразу, що він не відвідував їх і в Кембриджі.
Наскільки важко давалися йому власне університетські заняття, видно з його листів, в яких він говорить про екзамени, як про щось жахливе. «Я витримав іспит, - писав він Фоксу в 1830 році, - витримав! витримав! витримав! Я готовий списати цілий лист цим чудовим словом!».
У 1831 році Дарвін закінчив універ, звісно без жодних відзнак, у ранзі («Багатьох») - так називалися студенти, які скінчили курс задовільно.
На нього чекала доля духівника, хоч у цей час він вже явно марив долею ученого. Але суперечити батьку Чарльз просто не міг!
Лише випадок повернув його зовсім на інший шлях. Він отримав лист від ботаніка Генсло, у якому той повідомляв про вакансію натураліста в морській експедиції під керівництвом Роберта Фіцроя.
Батько про це й слухати не хотів та заявив, що погодиться відпустити сина, «якщо який-небудь чоловік зі здоровим глуздом схвалить його план». На щастя така людина була.
Роберт Дарвін дуже поважав брата його дружини І. Веджвуда і лише протекція останнього відкрила Чарльзу шлях до дослідження світу.
Хоч він все одно міг не поїхати – знову через кляту френологію, адже капітану Фіцрою при першій зустрічі не сподобалась форма носа Чарльза.
Але Дарвін все ж застрибнув на цю пригоду. І вона стала визначальною в його кар'єрі. Геологічні, зоологічні, палеонтологічні та ботанічні спостереження, які йому вдалося провести, величезні колекції, які вдалося зібрати в різних куточках світу зробили з нього першокласного науковця й поселили в ньому думку про еволюцію шляхом природного добору – саме ту ідею, на яку давно чекало природознавство.
2 жовтня 1836 Дарвін повернувся з подорожі. В цей час йому було 27 років. Питання про кар'єру вирішилося саме собою, без довгих роздумів. Не те щоб Дарвін увірував в свою здатність «рухати науку», але й міркувати про духівництво було годі: на руках опинилися величезні матеріали, багаті колекції, в голові - плани майбутніх досліджень. Тому Чарльз закатав свої рукави!
Щоденник подорожі, який він написав та опублікував, мав великий успіх. Прості та цікаві описи підкупили читачів. Ви можете читати їх українською мовою на сторінці Мандри на "Біглі".
Першим серйозним науковим успіхом Дарвіна стало теорія утворення коралових рифів шляхом зниження морського дна, що давала надзвичайно просте і природне пояснення різноманітних форм островів.
Пояснення Дарвіна негайно було прийняте науковим світом. Книга Чарльза про це стала класичною. Дане ним пояснення увійшло в підручники і довго не викликало сумнівів.
Загалом, у науковій діяльності Дарвіна можна розрізнити два періоди: до і після «Походження видів». Праці першого - геологічні і зоологічні - це обробка матеріалів, зібраних під час подорожі; роботи другого тісно пов'язані з «Походженням видів» і присвячені вивченню тих чи інших елементів великої проблеми.
Кілька місяців він прожив в Кембриджі, а в 1837 році переселився до Лондона, де залишався п'ять років. Тут був доступ до наукових товариств, але столиця йому не подобалась:
«Я ненавиджу лондонські вулиці ... Цей Лондон - димне місце, здатне позбавити людину значної частки найкращих задоволень життя», - скаржився він в своїх листах.
29 січня 1839 року Дарвін одружився зі своєю кузиною Еммою Веджвуд. Вони спочатку житимуть у Лондоні.
Згодом Дарвіни переселяться в містечко Даун, де на нього чекатимуть 40 років розміреного спокійного ззовні, але бурхливого наукового життя.
Спосіб життя його відрізнявся регулярністю. Він ніколи не відступав від заведеного порядку – з суворо розкресленим графіком.
Власні книги давали йому значний дохід; так, за два видання «Походження видів» він отримав близько 8 тисяч фунтів, за «Походження людини» - близько 14 тисяч фунтів.
Питання про походження видів він розробляв 21 рік (1837-1858), перш ніж наважився друкувати про нього роботу.
Книгу «Про висловлення відчуттів» він писав 33 роки: в грудні 1839 почав збирати матеріали, а в 1872 році році книга була надрукована.
Один з дослідів над дощовими червяками тягнувся 29 років.
Звісно, найбільше пам'ятають вченого за центральну працю його доробку.
24 листопада 1859 р. побачила світ книга Чарлза Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних рас у боротьбі за життя». Перше видання було розкуплене за один день, а за життя Дарвіна було 7 накладів цього твору.
У 1862 році Дарвін надрукував «Пристосування орхідей до запліднення за допомогою комах». Це була перша з його робіт, присвячених одному з найцікавіших питань природознавства: взаємовідносинам квіткових рослин і комах.
Чарльз продовжить своє заняття ботанікою у творах «Різні форми квітів у рослин одного і того ж виду» (1877 р.) і «Дія само- і перехресного запилення в рослинному царстві» (1876 г.).
У свіжому дослідженні сучасних ботаніків була підтверджена гіпотеза Дарвіна про причини розвитку самозапильності у рослин з зигоморфними (двобічно-симетричними) квітками.
Ще дві великі роботи з дослідження рослин «Рух і спосіб життя рослин, що здатні до лазіння» (1876 г.) і «Здатність рослин до рухів» (1880). Після нього багато, хто перестав дивитись на світ рослин лише як на якесь зборище нечутливих нерухомих довбнів. Зараз цей напрямок актвно розвивається багатьма науковими групами.
Ще один шедевр у галузі ботаніки називається «Комахоїдні рослини» (1875 г.). Серед громадськості ця робота наробила найбільше галасу, ніж всі інші ботанічні дослідження Дарвіна. Це й не дивно – тендітні рослини таки їдять тварин? Моторошно!
У 1868 році Чарльз надрукував величезну працю - «Зміни тварин і рослин під впливом приручення і одомашнення». Перший том представляє звід даних про штучний добір, про походження порід домашніх тварин і сортів рослин; а в другому містяться загальні питання, що випливають з цих даних: закони спадковості, явища атавізму, вплив схрещування і т.д.
У 1871 році ним була видана книга «Походження людини і статевий відбір». Дехто до неї вважав Дарвіна боягузом, який зумисно не торкнувся цього питання у «Походженні видів».
Книга «Про висловлення відчуттів у людини і тварин» (1872 г.) є застосування теорії природного добору до окремих аспектів поведінки людини та інших тварин.
Остання книга Дарвіна - «Утворення ґрунту завдяки черв'якам» (1881 р). У ній він наочно, шляхом дослідів, вимірювань і обчислень показав, яку величезну роботу проробляють над нашими ґрунтами ці істоти і яке величезне значення мають вони для всього рослинного світу.
Помер Чарльз Дарвін 19 квітня 1882 р і був похований у Вестмінстерському аббатстві поруч з могилами інших видатних вчених Англії.
На честь ученого назвали рід приматів, котрий існував в еоцені — Darwinius masillae. Загалом відомо більше 389 видів, які були названі в шану Дарвіну, і існує щонайменше 9 родів, які названі на честь Чарльза.
Премія Дарвіна (Darwin Awards) — віртуальна щорічна премія, названа на честь одного з авторів теорії еволюції Чарльза Дарвіна. Премію присуджують особам, котрі найбезглуздішим чином загинули або втратили здатність мати дітей, і, таким чином, позбулися можливості внести свій вклад у генофонд людства. Обов'язковою умовою отримання премії є повна відсутність прямих нащадків.
На честь вченого назвали астероїд 1991 Дарвін.
Чарльза зобразили на британській банкноті номіналом 10 фунтів.
Дякую за інформацію, взята з групи Довколаботаніка (Facebook)❤️
Немає коментарів:
Дописати коментар