30 листопада - Всесвітній день домашніх тварин

 

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОМАШНІХ ТВАРИН?

Ініціативу запровадити свято для квартирних вихованців виникло у представників руху за захист природи. Ідея була представлена під час Міжнародного Конгресу, який відбувся в Італії в 1931 році. Тоді на з’їзд зібралися представники різних організацій, які займалися питаннями захисту довкілля та охорони природи і екології.

Метою впровадження свята, присвяченого беззахисним вихованцям людини, було викликати у серці кожного мешканця планети почуття турботи, доброти та співчуття у відношенні до тварини. Люди мають пам’ятати, що вони несуть відповідальність за кожну приручену ними тваринку. Основною ідеєю та гаслом свята стали слова з всесвітньо відомого твору А. Сент-Екзюпері «Маленький принц» – «Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили».

До домашніх тварин відносяться не тільки улюбленці, які люди тримають в квартирі, але й свійські істоти та звірі, що знаходяться в зоопарках тощо. З давніх-давен людина докладає неабияких зусиль, щоб приручити різні види птахів та ссавців. Цей процес триває і в наші дні. Слід зазначити, що деякі види неможливо одомашнити, попри всі старання фахівців.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ТВАРИН

Тваринний світ надзвичайно цікавий та різноманітний, деякі факти про поведінку та можливості тварин можуть бути неочікуваними та викликати захоплення. Саме такі ми розглянемо нижче.

Продовження читайте тут

Інформація з сайту https://daytoday.com.ua/podiya/vsesvitniy-den-domashnikh-tvaryn/

Цікаво знати - Від чуми до коронавірусу: світова історія епідемій та пандемій 👇

                 

                

На жаль, коронавірус був і залишається однією з найактуальніших повісток поточних днів. Але, на щастя, ця безумовно небезпечна інфекція все ж таки не найсмертельніша хвороба, з якою стикалася людина. І важливо пам'ятати, що всі перелічені і не згадані в тексті інфекції йшли на спад. А багато які навіть були остаточно переможені.

Доісторична епідемія: близько 3000 р. до н.е.

Приблизно 5000 років тому загадкова хвороба викосила цілий регіон у Китаї. Археологи виявили кілька місць на Північному сході країни, в яких збереглися будинки, буквально набиті скелетами. Епідемія була смертельною для людей різного віку, хвороба поширювалася настільки стрімко, що ні часу, ні сил як слід поховати загиблих у тих, хто вижив просто не було. В наші дні розкопки, названі «Хамін Манга», є одним із найдавніших прикладів епідемій на Землі.

Афінська чума: 430-426 рр. до н.е.

Досі достовірно невідомо, чим була викликана епідемія, яку історично прийнято вважати чумною, хоча існують версії, що протягом 5 років жителі Афін могли страждати і від черевного тифу, і від лихоманки Ебола, і від якихось інших інфекцій. У підсумку більш смертоносною виявилася не війна між Афінами та Спартою, а епідемія — за орієнтовними оцінками вона забрала 100 000 життів.

Чума Антоніна: 165-180 рр. н.е.

Ще одна загадкова епідемія, яка також вважається чумою, хоча є версії, що це була віспа. Римська імперія втратила близько

5 000 000 чоловік, коли армія з перемогою повернулася додому і разом з трофеями принесла смертельну хворобу, яка не щадила не тільки солдатів, а й мирне населення.

ЯК ЗАРОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯ: 23 РЕАЛЬНІ КАДРИ З УТРОБИ МАТЕРІ

 Автору цієї фотодобірки вже … 91! Але вона як і раніше популярна. 

Рано чи пізно кожна людина запитує в себе «Як я з’явилася на світ і якою була до свого народження?». Можливо, людство досі шукало б відповіді, якби не один видатний вчений-фотограф. Леннарт Нільсон присвятив розкриттю цієї таємниці 10 років свого життя. Кажуть, що чудес не буває, але він довів світу протилежне!

Шлях до великого відкриття!

Народився медичний фотограф в Швеції в серпні 1922 року. Його сім’я захоплювалася фотографією і прищепила це заняття Леннарту. Коли знаменитому фотографу стукнуло 12 років, батько вирішив подарувати йому фотоапарат, який і поклав початок вивченню чарівних процесів людського організму.

15 листопада Всесвітній день рециклінгу

 Сьогодні, 15 листопада, відзначають Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки сировини.♻️ 

Головна мета свята – привернути увагу громадськості та промислових структур до проблеми вторинної переробки відходів.🗑 

Це стосується усіх країн світу, адже йдеться про поступове виснаження природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. Катастрофі можна запобігти, якщо переробляти відходити та надавати перевагу продукції, виготовленій з такої сировини.🧻 

За останні три десятиліття людство витратило приблизно третину наявних на Землі ресурсів. Саме тому так важливо використовувати їх економно й підшукувати їм альтернативи.🌏

Чи знали ви, що у світі щосекунди з’являється 3,8 кг «екологічно нешкідливого сміття»: недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі тощо – це 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини.😲 Усе інше: 

📎 25% – картон і папір, 

📎 13% – скло, 

📎 11% – пластик, 

📎 4% – метал, 

📎 18% – інші матеріали. 

На смітниках опиняється близько 7 млн тонн викинутого одягу, і лише 12% з них переробляється. Найпоширенішим сміттям є недопалки – щороку їх викидають понад 4 млрд штук. А у часи пандемії наші сміттєві кошики забиті захисними масками та гумовими рукавичками.😷

Дати використаній сировині друге життя – означає дати шанс нашій планеті й нам, людям.🙌 

Будьмо свідомими!❤️ 

#календар #щоденник #щоденник_нещоденник  #всеосвіта

Міжнародний день радіології та День рентгенівських променів

 

Щорічно 8 листопада світ відзначає Міжнародний день радіології. У 2012 році за ініціативи Європейського товариства радіологів було вирішено святкувати день відкриття рентгенівських променів професором фізики Вільгельмом Рентгеном. 8 листопада 1895 року професор випадково відкрив промені невідомого походження, котрі почав називати Х-промінням.

Цікаво, що відкривачем Х-променів насправді був талановитий український вчений Іван Пулюй, який показав трубку, що випромінювала Х-промені ще у 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці. Через те, що виставка мала технічний характер, вчені на той час не розібрались в медичній цінності Х-променів. Ширші можливості з фінансування та вищий рівень розвитку науки в Німеччині, звідки родом Рентген, посприяли тому, що ім’я Пулюя забулося, хоча його винахід з користю служив людям ще до офіційного відкриття рентгенівських променів.