15 листопада - Всесвітній день вторинної переробки

Щороку 15 листопада у світі відзначають Всесвітній день рециклінгу, або Всесвітній день вторинної переробки.

Вперше цей захід провели жителі США  у 1997 році. Метою було заохотити  населення здавати відходи у вторинну переробку і купувати продукцію, зроблену з вторинної сировини. Поступово святкування Дня вторинної переробки поширилося і на інші небайдужі до цієї проблеми країни.

Вторинною переробкою називають повторне використання або повернення в оборот сміття чи відходів виробництва. Зазвичай вторинній обробці піддають такі матеріали, як папір, скло, залізо, алюміній, тканини, пластик та інше, а органічні відходи широко використовують у  сільському господарстві.

 

За останні три десятиліття людство використало третину наявних на Землі ресурсів. Щороку витрати збільшуються на 1,5%, тому такого важливого значення набувають вторинна переробка сировини, економія корисних копалин, пошуки альтернатив.

Люди щодня викидають величезну кількість сміття, хоча більшість відходів можна було б використати повторно, що принесло б чималу користь довкіллю та державі.

Ця дата має на меті привернення уваги громадськості, промислових структур до проблеми вторинної переробки відходів. Зазвичай вторинній обробці підлягають папір, скло, пластик, а органічні відходи широко використовують у сільському господарстві.

Завдання вторинної обробки – вирішення проблеми обмеженості ресурсів, зниження вартості готової продукції за рахунок використання більш дешевої сировини і боротьба із забрудненням навколишнього середовища.

Проблема переробки відходів – єдина для всього людства, але сьогодні  держави ведуть боротьбу окремо одна від одної, хоча багато з них показують непогані результати. Особливо відзначилася Європа – тут активно використовуються методи, які вже добре себе зарекомендували, і регулярно з’являються нові технології переробки сміття.

У багатьох країнах світу в цей день проводять виставки цікавих і кумедних прикладів вторинного використання сміття.

Минуло багато років, а питання із засміченістю так і залишаються невирішеним до кінця. За статистикою Україна посідає перше місце в Європі за кількістю відходів на душу населення.

В цілому, загальна маса відходів сягає 13 млн. тон на рік і ця цифра постійно збільшується. Навіть більше, серед твердих побутових відходів збільшується частка відходів, яка не піддається швидкому розкладу та потребує значних площ для зберігання. Разом з тим, постійно збільшується кількість перевантажених сміттєзвалищ, а деякі із них, на жаль, не відповідають нормам екологічної безпеки. На сьогодні кількість полігонів та сміттєзвалищ в Україні становить близько 4,5 тисяч, проте, існує інша проблеми - несанкціоновані сміттєзвалища, кількість яких перевищує 35 тисяч. Очевидно, що підвищення якості життя пропорційно збільшує кількість відходів. Статистика каже, що звичайна сім’я викидає щоденно в середньому 5 кг сміття. Просте воно оточує нас скрізь: під ногами, в лісі, на кущах, в річках, морях, під вікнами багатоповерхівок. В смітті граються наші діти. Відходи стали атрибутом нашого життя.

Це вагомий доказ людської бездіяльності та неосвіченості. В багатьох країнах Європи вже давно знайшли вихід з цієї ситуації, а от в Україні під цілими горами сміття вмирає земля на якій можна було б вирощувати хліб та насаджувати сади. Підземні води забруднені настільки, що жителі сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а рідину, яка не придатна до вживання.

Європейська та світова практика у сфері поводження з твердими побутовими відходами ставить на мету запобігання і зменшення виробництва відходів та їх шкідливого впливу, що, у свою чергу, досягається шляхом вторинного використання відходів за допомогою переробки, повторного використання відходів, розробки належних технологій кінцевої утилізації небезпечних речовин, використання відходів як джерела енергії.

В Україні ж до сих пір використовують методи полігонного поховання та спалювання відходів. Складування твердих побутових відходів на сміттєзвалищах є недосконалим та екологічно небезпечним способом поводження з ними, адже токсичний фільтрат (стічні води звалищ) забруднює ґрунти, поверхневі та ґрунтові води місць, які розташовані поряд зі звалищами, а самоспалення та гниття відходів призводить до забруднення повітря. Спалювання відходів вкрай небезпечне для навколишнього середовища та має вкрай негативний вплив на здоров’я людей, бо спалювання сміття призводить до утворення токсичних речовин та сполук, які осідають в атмосфері. Крім того, цей спосіб є найбільш відсталим та витратним способом поводження з відходами. Саме тому сьогодні багато країн спрямовують своє законодавство на часткову заборону спалювання відходів, а деякі з них повністю забороняють їх спалювання. Отже, єдиним цивілізованим та безпечним шляхом поводження з твердими побутовими відходами є рециклінг (треба додати, що майже всі компоненти твердих побутових відходів можуть бути повторно використані) і мінімізація утворення сміття, що пов’язане поширенням екологічної свідомості населення України.

Відходи мають свої терміни розкладу. Ось, наприклад, харчові відходи розкладаються близько місяця, звичайний офісний папір - 2 роки, залізні банки - 10 років, батарейки - 110 років, пластикові пляшки - близько 180-200 років, термін розкладання скла понад 1000 років.

Варто пам’ятати, що 60 кг зібраної макулатури збережуть життя одного дерева, виробництво 1 т скла зі склобою зменшить використання піску на 600 кг, вапняку – на 170 кг, кальцинованої соди – на 190 кг, польового шпату – на 170 кг та зменшить споживання енергії на 40%, 1 т переробленого алюмінію (алюмінієві банки з напоїв) економить 4 т бокситів, а економія енергії на виробництво алюмінію сягає 95%.

За останні 30 років людство витратило третину наявних на Землі ресурсів. З кожним роком споживання ресурсів збільшується на півтора відсотка. Тому такого важливого значення набуває економія природних ресурсів, пошуки альтернативних ресурсів, вторинна переробка сировини. 

Існує багато способів, як можна використати ті чи інші відходи на благо нашого суспільства. Наприклад: із різнокольорових пластикових пляшок роблять вази, квіти, фігурки казкових персонажів, із битого скла –  вітражі, із автомобільних шин – клумби і різноманітні тварини, із алюмінієвих баночок – підставки для мобільних телефонів або олівців і ручок, із тканин – намисто і ляльок, тощо. Цей список може бути дуже довгий. Головне, це розуміння того, що такий вид використання відходів допоможе нам зробити життя краще та безпечніше.

 Замислюючись про екологічні проблеми, слід розуміти, що ми рятуємо не землю, а в першу чергу, себе!

Все це змушує нас змінити своє ставлення до відходів, а також знайти правильне і швидке рішення. Саме розумне використання ресурсів має увійти в нашу повсякденну звичку. Ми повинні розумно розпоряджатися тим, що приносимо у свій дім. Це досить складно, але можливо. Тож давайте разом започаткуємо новий спосіб життя - життя без сміття, життя без відходів!