26 квітня - Міжнародний день пам`яті Чорнобиля

     

    Чорнобильська АЕС, розташована за 110 км на північ від Києва, збудована у 1976 році. Вона мала чотири реактори. Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів проводила непідготовлений технічний експеримент на четвертому реакторі. Під час дослідження потужність реактора була на 7% нижчої від норми, а контрольні пристрої взагалі вимкнено.

    26 квітня на четвертому реакторі пролунало два вибухи. Причина катастрофи – перегрівання реактора й накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Унаслідок катастрофи в довкілля потрапило 7 т ядерного палива.

     З нагоди річниці аварії на ЧАЕС хочемо пригадати маловідомі факти про катастрофу:

   – сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році;

   – на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;

  для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;

   – дороги в зоні відчуження без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більш ніж 40 км/год, щоб вантаж не розсипався;

 – журнал Forbes визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із "суперекстравагантних туристичних місць, де можна і відпочити, і побачити те, чого більше немає ніде у світі".

   Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.

Як це було. Хронологія подій

25 квітня - Міжнародний День ДНК

     Щорічно 25 квітня в різних країнах світу відзначають незвичайне свято – Міжнародний День ДНК.  Цю дату обрали на честь виходу 25 квітня 1953 року британського журналу «Nature», в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка та американця Джеймса Уотсона під назвою «Молекулярна структура нуклеїнових кислот» та відкриттю подвійної спіралі ДНК.

 

     Якщо зібрати разом по одній молекулі ДНК всіх людей, хто живе нині, а це – понад 7,6 мільярда осіб,  ці молекули цілком можуть розміститися в одну чайну ложку і будуть важити близько 1,2 грама.

 

     Цей День – унікальна можливість для генетиків та лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, обговорити свої дослідження із студентами, лікарями та населенням. Зустрічі генетиків і населення в День ДНК об’єднують теоретиків і практиків, сприяють створенню товариств зацікавлених і працюючих у даному напрямку людей. Важливо, щоб інформація про досягнення вчених у цій галузі стала доступною, щоб надихнути студентів, лікарів, клінічних ординаторів, дати їм можливість розглядати свою кар’єру в медичній генетиці або будь-якої галузі практичної медицини на новому витку розвитка науки.

Що таке ДНК?

22 квітня - Міжнародний день Землі

     День Землі — це своєрідна масштабна акція, спрямована на привернення уваги всіх людей до існуючих і ймовірних проблем нашої планети.

     Міжнародний день Землі можна сміливо назвати самим глобальним святом на нашій планеті. Це свято підтримується Організацією Об'єднаних Націй, оскільки воно спрямоване на збереження загального місця проживання всіх людей.

     Саме же свято в 1970 році придумав американський сенатором Гейлорд Нельсон. Спочатку свято відзначалося лише в США, але дуже швидко його популярність стала планетарною.

     День Землі — це своєрідна масштабна акція, спрямована на привернення уваги всіх людей до існуючих і ймовірних проблем нашої планети. Більшість з них стосуються питань охорони навколишнього середовища, глобального потепління, збереження рослинності на планеті і т.д.     

     У зв'язку з цим одним з основних заходів цього свята вважається озеленення вулиць, міст, країн тощо. Також це свято відзначається для того, щоб звернути увагу людства на те, що багатства Землі потрібно берегти, щоб передати їх наступним поколінням людей.

День Землі

Український День навколишнього середовища

   21 квітня - Український День навколишнього середовища

 

 

    Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.

      Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

     На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тонн вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.

     День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98.

     Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

     Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

     Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

     В 2018 році Український День навколишнього середовища (День довкілля) припадає на 21 квітня.

Екскурсія до ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Івана Федьковича

        18.04.2018 р. учні Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, група №15, професія "Слюсар-електромонтажник, слюсар-електрик з ремонту електроустаткування", побували на екскурсії в Чернівецькому ботанічному саду.

     Ботанічний сад Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича є одним із найстаріших подібних місць в Україні. Він заснований з ініціативи магістрату міста в другій половині XIX століття, коли Буковина входила до складу Австро-Угорської імперії, а заклав його професор Едуард Тангль у 1877 році.

 

     Першим директором Ботанічного саду став його засновник – доктор Тангль. Під його керівництвом споруджено колекційні та допоміжні оранжереї, адміністративний корпус, будиночок для сторожа й господарські споруди.

    У 1890 році з ініціативи професора було організовано обмін рослинами та насінням із зарубіжними установами. Наукова робота також ґрунтувалася на вивченні флори Карпат і створенні колекцій аборигенних видів рослин регіону. Уже в 1914 році працівники установи зібрали 1500 видів рослин, більшість із яких були місцевими. Сьогодні тут зібрано унікальну колекцію, яка відображає флору різних континентів. На цей час ботанічний сад має відділення дендрології, тропічних і субтропічних рослин, паркознавства й трав’янистих рослин. Особливо гарно тут навесні та восени. А з-поміж рослин найпопулярнішими є болотний кипарис, сосна Веймутова, магнолія під час цвітіння та тюльпанове дерево.

Звички, що збережуть ліс

     Саме сьогодні світ відзначає День екологічних знань. Його мета популяризація та виховання екологічного мислення у людей. Які звички допоможуть зберігти ліс?
Звички, що збережуть ліс

2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм

2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм.
У цей день підтримай дітей та дорослих з аутизмом та вдягни блакитне!

     Попереджений, - в більшості випадків означає - озброєний. Взявши інформацію на озброєння ми здатні протистояти безлічі негативних явищ. Здатність перебудувати себе з урахуванням нових факторів завжди допомагало людям виходити навіть з найскладніших ситуацій.

     Звичайно ж ситуації бувають різні, але вони далеко не завжди залишаються безвихідними. Це підкреслює одна з резолюцій Генеральною Асамблеєю ООН, прийнята 18-го грудня 2007-го року № A/RES/62/139. Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму, встановлений в даній резолюції і відзначаючийся тепер щорічно 2-го квітня, заснований саме з цією метою. Аутизм - це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації.

     Сучасне значення поняття «аутизм» в якості назви хвороби, за даними проекту DilovaMova.com, з’явилося не так давно. У минулому сторіччі, в 1938-му році австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології став використовувати термін, введений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером для визначення досліджуваної їм симптоматики, названої Аспергером як «аутістічні психопати». Саме Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму.

     Аутизм є розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.

     Історії відомо не мало яскравих особистостей, у яких спостерігалися деякі симптоми цієї не простої хвороби. Приміром, Вінсент Ван Гог і Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман і Авраам Лінкольн, Вуді Аллен і Боб Ділан, і багато інших.