Сьогодні, 26 квітня, минає 31 рік від дня найбільшої за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком, катастрофи у Чорнобилі. 

     Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. 

    У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду вісім днів), цезію-134 (період напіврозпаду два роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років).

    Ситуація погіршувалася в зв’язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій.

    Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення, пише Вікіпедія.

     Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

    Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

     Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів. 

Самостійне опрацювання матеріалу для учнів групи № 5

27 квітня тест-контроль з теми: Види спілкування

Інфографіка: скільки розкладаються різні види сміття

В інтернеті можна знайти багато інформації про терміни розкладання різних видів відходів, проте, як правило, не вказано офіційне джерело інформації і деякі цифри викликають сумнів. «Велика Епоха» провела аналіз кількох спеціалізованих джерел англійською мовою, щоб уточнити терміни, протягом яких розкладається сміття. Видання створило інфографіку для більш наочного сприйняття.

            Згідно зі словами експерта з питань екологічної політики Тетяни Тевкун, тільки офіційні звалища займають близько 7% території України. При цьому, щорічне накопичення відходів зростає на 5—7%.

Хоча окремі жителі міста можуть відносити відходи до спеціалізованих пунктів приймання, відмічених на мапі «Великої Епохи», однак питання не вирішено на рівні держави, і велика частина населення й далі викидає всі відходи до одного контейнеру.

Подивимося, скільки років будуть розкладатися відходи, які потраплять на звалище.

На сайті американського Департаменту послуг із захисту навколишнього середовища Нью-Гемпшира (New Hampshire Department of Environmental Services) опубліковано список (англ.), який дає уявлення про приблизні терміни розкладання деяких речей, які потрапляють до сміття.

Термін розкладання відходів за версією des.nh.gov. Інфографіка: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

У той же час, викликає сумнів наведений у цій таблиці термін розкладання поліетиленових пакетів. У багатьох українських джерелах наводиться термін їх розкладання 100—200 років. Деякі західні джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи понад 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом.

У той же час, екологи кажуть, що навіть біорозкладні пакети, можливо, ніколи не будуть розкладені повністю. Це пов'язано з тим, що коли вони розкладаються до найдрібніших частинок, мікроорганізми не хочуть їх переробляти. Таким чином, мікрочастинки пластику й далі існуватимуть у непереробленому вигляді, хоч неозброєним оком їх і не видно. Вплив цих частинок на природу вченим ще слід вивчити.

Також пропонуємо познайомитися з даними з іншого західного джерела, присвяченого вторинному перероблянню відходів — recycling.about.com.

На сайті публікується усереднене значення термінів розкладання різних відходів на сміттєзвалищах, взятих із західних джерел інформації.

Термін розкладання відходів за версією recycling.about.com. Інфографіка: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.

Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте.

Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу, органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю. Терміни розкладання органічних відходів мінімальні, але, накопичуючись на міських полігонах, вони створюють неприємний запах і приваблюють комах і гризунів, які розносять різні інфекційні захворювання. У той же час, вважається, що газ метан, який виділяється органічними відходами на звалищі, сприяє глобальному потеплінню.

Одними з найбільш небезпечних відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.

Шкода природі (за 5-бальною шкалою). Інфографіка: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua

Багато з того, що ми викидаємо на смітник, може отримати друге життя. Сортувати сміття, яке вже опинилося на звалищі, — завдання досить складне і витратне, єдиний вихід — на рівні кожної сім'ї розділяти відходи життєдіяльності людини.