Нобелівські лауреати

У 1896 р. Альфред Нобель заповідав спеціальному фон­ду перетворити його майно на цінні папери, прибуток від яких повинен щорічно видаватися у вигляді премій від його імені вченим за великі наукові відкриття та винаходи в галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, а також осо­бам, які досягли найбільших успіхів у літературі та боротьбі за мир.

Проект статуту Нобелівського комітету був прийнятий шведським риксдагом, і заповіт набрав сили, незважаючи на багато заперечень. Супротивники призначення таких премій указували, зокрема, на можливість виникнення навколо них усіляких махінацій. Дійсно, час від часу відбу­ваються ті чи інші похибки як суб’єктивного, так і об’єктив­ного характеру.

Першими Нобелівськими лауреатами в 1901 р. стали Вільгельм Рентген — з фізики, Якоб Вант-Гофф — з хімії та Еміль Беринг — з медицини. Ім’я Рентгена відоме всім, Вант-Гоффа, можливо, згадають ті, хто уважно читав шкільні підручники, а Беринга не знає ніхто, але винайденою ним протидифтерійною сироваткою користується весь світ.

Подальше преміювання йшло не настільки гладко. Один із принципів добору кандидатів — частота цитування, але не всі вчені широко рекламували свої відкриття, не всі мали можливість публікувати роботи за кордоном. Зараз нам важко зрозуміти, чому кандидатури таких російських уче­них, як В.І.Вернадський, К.А. Тімірязєв, К.Е.Ціолковський і багато інших, не одержали достатньої підтримки міжнародної наукової громадськості.

Д.І.Менделєєву в 1906 р. не присудили премію з хімії через його похилий вік. Іван Петрович Павлов став нобелівським лауреатом у 1904 р. за роботи в галузі фізіології трав­лення, що у його житті були просто епізодом. Пропозиція через двадцять років відзначити премією його геніальні ро­боти з умовних рефлексів підтримки не одержала.

Коли нарешті Нобелівський комітет зважився на цей крок, Павлов помер, а посмертно премія не дається. Були і «спізнілі» премії. Приклад цього — присуджена у 2000 р. премія найбільшому російському вченому Жоресу Алферову за роботи, виконані 20 років тому. Петро Капіца чекав премії 40 років. Своєрідний рекорд — премія Френсісові Пейтону Роусу, якого нагородили через 55 років після того, як він знайшов вірус, який викликає злоякісні пухлини.

Незважаючи на труднощі та помилки, Нобелівська пре­мія залишається однією з найбільш авторитетних і почесних, її вручення завжди перетворюється на справжнє свято.

У 1998 р. премію, засновану на гроші від виробництва нітрогліцерину-вибухівки, дали за дослідження нітрогліцеринів-ліків.

З появою Нобелівської премії її декілька разів надали за розробку методів цілеспрямованого створення таких зв’язків: за відкриття реактиву Грин’яра (премія 1912 р. автору), за відкриття і розвиток дієнового синтезу (премія 1950 р. О.Дільсу і К.Альдеру), за дослідження в галузі механізмів хімічних реакцій (премія 1956 р. М.Семенову і Н.Хиншелвуду), за відкриття ізотактичного поліпропилену (премія 1963 р. К.Циглеру і Д.Натту), за видатний внесок у мистецтво органічного синтезу (премія 1966 р. Р.Вудворту), за розвиток теорії і методології органічного синтезу (премія 1990 р. Е.Корі), за внесок у хімію вуглецю (премія 1994 р. Д.Ола), за внесок у розвиток методу метатезиса в органічну хімію (премія 2005 р. Р.Граббсу, Р.Шроку і І.Шовену). Є багато хіміків-органіків, які отримали цю премію за роботи, що були виконані в галузі біоорганічної хімії або на межі з іншими науками, але теж містили оригінальні дані про створення нових С-С зв’язків.

Хіміків-органіків не дивують і не лякають багатокомпонентні процеси, коли послідовно виконується понад 10-15 стадій. Особливо тоді, коли ідеться про синтез важливих природничих сполук або лікарських препаратів; за деякі такі дослідження надавалися різні премії, у тому числі і Нобелівські (одна з перших – Г.Фішер – 1902 р.). Але вони постійно шукали і шукають методи, які б допомогли скоротити кількість стадій у будь якій хімічній реакції, підвищити її цілеспрямованість за хімічним і просторовим складом і тим самим наблизитися до природничих процесів як за виходом, так і за структурою та властивостями кінцевих сполук. Значний важливий внесок у рішення цього глобального завдання органічної хімії зробили і три лауреати Нобелівської премії 2010 р. – Ричард Хек, Ей-Їти Негіши та Акіра Судзукі.

Нобелівську премію з хімії 2010 р. розміром у 10 мільйонів шведських крон поділили між собою на рівні частки три лауреати: Річард Хек (університет Делавара), Еи-Їчи Негіши (університет Пердю) та Акіра Сузукі (університет Хоккайдо); (протиріччя в призвіщах японських вчених, мабуть, пов’язані з їх перекладом на англійську мову).

Р.Хек народився в Спрингфілді в 1931 р., у 23 роки отримав ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті м. Лос-Анджелес, працював в Цюріху, а наприкінці кар’єри в університеті Делавара, де з 1989 р. після виходу на пенсію залишився почесним професором.

Е.Негіши – уродженець Чанчуня, що зараз належить Китаю, отримав ступінь доктора філософії в Пенсільванському університеті і тривалий час працює професором університету Пердью (штат Індіана).

А.Сузукі народився в м. Мукаві в 1930 р., навчався, отримав ступень доктора і працював професором усе життя до виходу на пенсію в університеті Хоккайдо. Цікавий факт – з 1963 по 1965 р.р. він стажувався у проф. Г.Ч.Брауна в університеті Пердью, тобто там, де працював Е.Негіши (очевидно і коріння їх наукових інтересів єдині).

Що ж розробили ці видатні хіміки? Реакція Хека – це каталізована комплексами паладія реакція сполучення арилгалогенидів з алкенами. Реакція Негіши – це теж сполучення, але вже за участю різних галогенидів із цинкорганічними сполуками, яке катізується нікель- або паладійорганічними речовинами. Реакція Сузукі – це взаємодія вінилборонових кислот з арил- або винилгалогенідами яка теж каталізуєтся комплексами паладію. За цими хімічними термінами ховається інформація, яка незрозуміла неспеціалісту.

Для утворення складних молекул заданої структури хімікам необхідно з’єднувати більш прості молекули за рахунок створення вуглець-вуглець зв’язків між атомами, що знаходяться в строго означеному положенні. Чим більше і складніше цільова сполука, тим важче цю умову витримати. А вищенаведені реакції за участю сполук паладію цю проблему вирішують. Атоми вуглецю по-перше приєднуються до молекул комплексних сполук паладію, а потім вже процес іде далі. Образно кажучи, комплекси паладію виконують функції класичних свах, що підводять тих, що зв’язуються, (у даному разі – реагентів) тільки одним шляхом, ігноруючи деякі інші внутрішні і зовнішні негативні фактори. Це вже дозволило отримати такі складні сполуки, які до цього часу створював тільки найвидатніший хімік на світі – матуся-природа.

Шведська Академія наук вважає, що лауреатами створений «точний і ефективний інструмент, який буде використаний дослідниками всього світу в розробці нових лікарських препаратів і молекул, що використовуються в електронній промисловості». Практичне використання вказаних реакцій цим не обмежується.

Цікаві факти про кальцій

    Багато людей розуміють, що кальції для нашого розвитку і зростання тіла важливий, в більшій мірі, ніж інші речовини. Проте загальний ефект цього мінералу на організм на цьому не закінчується. Цікаві факти про Кальцій, про які люди здогадуються, але не знають — розповімо в цій статті.

1. Кальцій не здатний виділятися організмом. Це дійсно так. Тіло людини має щодня отримувати певну кількість кальцію. Якщо ви не споживаєте норму кальцію — то зуби ніколи не будуть здоровими, так само як і кістки. Необхідно дотримуватися збалансованого харчування.

2. Для обміну речовин кальції настільки ж необхідний. Він допомагає регулювати кров’яний тиск і порушення серцево-судинної системи. Також кальцієм в Африці лікують укуси павуків з високим рівнем отруйності.

3. Про норму кальцію — в добу його потрібно від 100 мкг для дорослої людини. Жінкам середнього віку до 1200 мкг. В 1% молока міститься 300 мкг кальцію — це 1/5 від норми.

4. Якщо в організмі гостра нестача кальцію — захворювання, пов’язані з кістками, такі як остеопороз або йому подібні з’являються негайно.

5. Препаратів, які містять в своєму складі кальції — кілька. Основними з них є карбонад і цитрат кальцію. Перший купується в аптеці, а ось другий ми їмо разом з продуктами харчування. Так що якщо ви приймаєте добавки — намагайтеся їсти менше продуктів з вмістом цитрату кальцію, оскільки перебір кальцію, теж погано.

6. Глюконат кальцію — ефективний і найбільш простий спосіб поповнення кальцію в організмі. Він потрібен для підтримки правильного складу крові. Також він впливає на рівень калію. У деяких людей цей показник важливий, важкі захворювання зачіпають його сильніше.

7. Кальцій здатний запобігти раку на ранніх стадіях, а й боротися з ним, коли вже є явні порушення. Деякі дослідження в світових медичних центрах показують, що вміст кальцію в певних пропорціях дозволяє зростати раковим клітинам швидше. Тобто боротися ефективніше, виявляти на ранніх стадіях, коли рак виліковний.

8. Кальцій в поєднанні з вітаміном D — потужна комбінація. Як і у випадку з першим, друга речовина потрібна організму щодня.

Можна дотримуватися дієти і їсти продукти з вмістом кальцію, однак його як уже писалося вище поповнити і іншими засобами. А вітамін D вживати в поєднанні, і в результаті мати високу засвоюваність і метаболізм

http://cikavo.net

ХІМІЯ  - ЦІКАВІ ФАКТИ

Хімія — всім знайомий шкільний предмет. Спостерігати за реакцією реагентів подобалося всім. Але мало кому відомі цікаві факти про хімію, про які ми розповімо в даній статті.

1. Сучасні пасажирські літаки під час девятичасового польоту використовують від 50 до 75 тонн кисню. Стільки ж цієї речовини виробляє 25000-50000 гектарів лісу в процесі фотосинтезу.
2. Один літр морської води містить 25 грамів солі.
3. Атоми водню настільки малі, що якщо їх в кількості 100 мільйонів розмістити в ланцюжок один за одним, вийде довжина лише в один сантиметр.
4. В одній тонні води Світового океану міститься 7 міліграмів золота. Загальна ж сума даного дорогоцінного металу в водах океанів становить 10 мільярдів тонн.
5. У людському організмі приблизно 65-75% води. Вона використовується системами органів для транспортування корисних речовин, регуляції температури і розчинення поживних сполук.
6. Цікаві факти про хімію стосуються нашої планети Земля. Приміром, за останніх 5 століть її маса збільшилася на цілий мільярд тонн. Таку вага додали космічні речовини.
7. Стінки мильного міхура — мабуть, самі тонкі матерії, яку людина здатна побачити неозброєним поглядом. Для прикладу, товщина цигаркового паперу або волоса в кілька тисяч разів товще.
8. Швидкість лопання мильного міхура складає 0.001 секунди. Швидкість ядерної реакції — 0.000 000 000 000 000 001 секунди.
9. Залізо, дуже твердий і міцний матеріал у звичайному його стані, стає газоподібним при температурі 5000 градусів Цельсія.
10. Всього за хвилину Сонце виробляє енергії більше, ніж наша планета витрачає за цілий рік. Але ми не використовуємо її повністю. 19% сонячної енергії поглинає атмосфера, 34% повертається в космос, а лише 47% доходить до Землі.
11. Як не дивно, але краще, ніж повітря звук проводить граніт. Так, якби між людьми була б гранітна стіна (суцільна), вони б чули звуки на відстані одного кілометра. У звичайному житті в подібних умовах звук поширюється лише на сто метрів.
12. Шведський вчений Карл Шеллі є рекордсменом за кількістю відкритих хімічних елементів. На його рахунку хлор, фтор, барій, вольфрам, кисень, марганець, молібден.
Друге місце розділили шведи Яком Берцеліус, Карл Монсандер, англієць Гемфрі Деві і француз Поль Лекок де Буабордан. Їм належить відкриття чверті всіх відомих сучасній науці елементів (тобто по 4 кожному).
13. Найбільший самородок з платини — так званий «Уральський гігант». Його вага становить 7 кілограмів і 860,5 грамів. Зберігається цей гігант в Алмазному фонді Московського Кремля.
14. 16 вересня з 1994 року — Міжнародний день охорони озонового шару, згідно з указом Генеральної асамблеї ООН.
15. Вуглекислий газ, який широко використовується для створення сучасних газованих напоїв, був відкритий англійським вченим Джозефом Прістлі ще в 1767 році. Тоді Прістлі зацікавили бульбашки, утворені при бродінні пива.
16. Танцюючий кальмар — так називається дивовижне блюдо в Японії. Нещодавно спійманого і убитого кальмара кладуть у миску з рисом і перед клієнтом поливають соєвим соусом. При взаємодії з натрієм, який міститься в соєвому соусі, нервові закінчення навіть убитого кальмара починають реагувати. В результаті такої хімічної реакції молюск починає «танцювати» прямо в тарілці.
17. Скатол — органічна сполука, яка відповідає за характерний запах фекалій. Цікавий той факт, що у великих дозах ця речовина має приємний квітковий аромат, яку використовують у харчовій промисловості та парфумерії.

Цікаві факти про ендорфіни

Сьогодні мало хто не чув про ендорфіни — речовини, які стали одними з так званих гормонів радості. Вони виробляються в головному мозку і володіють унікальними властивостями — можуть впливати на емоційний стан людини, зменшувати фізичну біль. Вважається, що їх дія в чомусь схоже з впливом наркотичних речовин. Цікаві факти про ендорфіни допоможуть дізнатися про них більше.

1. Вчені почали вивчати ендорфіни в 70-ті роки ХХ століття. Їх виявили в кровоносній системі, після чого дослідники намагалися з’ясувати їхнє походження і фактори, що впливають на зміну їх кількості.

2. Підвищення ендорфінів може привести до стану ейфорії, коли людина відчуває прилив життєвих сил і підняття настрою. Ще однією їх особливістю є зниження больового порогу, через що біль помітно зменшується.

3. Ця біологічна речовина міститься і в продуктах харчування, що стало причиною експериментів зі штучним підвищенням його рівня. Найбільше ендорфінів міститься в авокадо. Вважається, що якщо з’їдати по одному плоду вранці, можна підняти собі настрій на весь день.

4. Чимала кількість ендорфінів виробляється при з’їданні шоколаду. Саме з цієї причини деякі люди відчувають потребу в солодкому, коли у них починається депресія.

5. Ендорфіни у великій кількості виробляються в організмі людини під час поцілунку. Тому медики радять частіше висловлювати свої почуття таким способом. Після поцілунку багато хто відзначає у себе підвищення оптимізму. За словами дослідників, люди, які не зневажають поцілунками, менше схильні до стресу. До речі, обійми викликають подібний ефект.

6. Дивно, що ранкове потягування після сну викликає різке збільшення кількості ендорфінів. Для того щоб відчути бадьорість і радість, за словами медиків, необхідно потягуватися і розминати м’язи таким нехитрим способом.

7. Ендорфіни починають автоматично вироблятися, коли людина посміхається. Тому варто частіше посміхатися для підвищення настрою.

8. Не існує норми вмісту ендорфінів. У кожного вони виробляються індивідуально. Для зменшення їх кількості є причини — погані умови життя, хронічна втома, захворювання

 5 грудня Всесвітній день грунтів

Грунт є справжньою живою системою, складається з 6 шарів, так званих горизонтів О, А, Е, В, С і Р. Вони діють як фільтр для підземних вод, здійснюють фільтрацію забруднюючих речовин. Відомо, що в жменці землі присутні більше мікроорганізмів, ніж людей на землі. Грунт складається з 45% мінеральних речовин, 25% води, 25% повітря і 5% органічної речовини, вона є ключовим елементом в циклі обороту вуглецю в природі. Вона допомагає нам в процесах пом’якшення та адаптації клімату, що змінюється.

У 2002 році Міжнародний союз ґрунтових наук прийняв резолюцію, де запропонувал святкувать 5 грудня, як Всесвітній день грунтів, щоб нагадувати про важливість ґрунтових ресурсів і тієї ролі, яку вони відіграють у збереженні екосистем і забезпечення зростання добробуту людини.

З ініціативи Таїланду і в рамках Глобального грунтового партнерства ФАО підтримала офіційне проголошення Всесвітнього дня грунтів в якості глобальної платформи по поширенню знань.

У червні 2013 року делегати Конференції ФАО одноголосно виступили на підтримку Всесвітнього дня грунтів і звернулися до Генеральної Асамблеї з проханням прийняти відповідну резолюцію на її 68-й сесії. У грудні 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 5 грудня Всесвітнім днем грунтів (A / RES / 68/232).

Презентація "Сульфатна кислота і сульфати"

Презентація "Сульфатна кислота і сульфати"
https://drive.google.com/open?id=0B7tsIRl9bfqwNml4UXZHVk96ZEU

9 місяців за 6 хвилин.
Внутрішньоутробний розвиток дитини