ЗНАЧЕННЯ БІЛОГІЧНОЇ НАУКИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА

         Біологія (від грец.bios  - життя, logos – учення) – це наука про життя та його закономірності. Термін «біологія» запропонували у 1802 р. Ж.Б.Ламарк та Г.Р.Тревіранус незалежно один від одного.

Біологія вивчає величезне різноманіття життєвих систем і живих істот, зокрема й тих, що вимерли, їхню будову й функції, походження та взаємозв’язки, поширення й розвиток, зв’язки між живою і неживою природою. Біологічні науки є теоретичною основою медицини, агрономії, тваринництва, а також усіх галузей виробництва, пов’язаних із живими організмами.

Багато біологічних наук є комплексними, інтегрованими, наприклад, біохімія, біофізика, радіобіологія, біогеографія, біологія індивідуального розвитку.

Біологія тісно пов’язана з іншими природничими дисциплінами. На стиках наук виникають і успішно розвиваються нові напрямки: біокібернетика, біоніка, математична біологія, біоінформатика

Розвиваються такі науки, як етологія людини, соціобіологія, еволюційна психологія.

Додаткова інформація для учнів 

 "Чому до тефлону нічого не прилипає"

(з циклу цікаво знати)

31 травня - Всесвітній день без тютюну

     Під час експедицій Колумба індіанці дарували їм тютюнові листя, які використовувалися ними для куріння, жування, як лікарські препарати. Сам Колумб не оцінив цю рослину, а ось один з його моряків Родеріго де Перез привіз з експедиції звичку палити, після чого і став першою європейською жертвою тютюнопаління.

     Всесвітня організація охорони здоров’я в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.

     За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.

     Кинути палити нелегко. Відомо, що нікотин викликає сильну залежність, і всі ми знаємо людей, які спробували кинути, але всього лише через кілька місяців знову почали курити. Це є проблемою для всіх нас, і ми повинні нею займатися, тому що знаємо, що збільшення числа тих, хто кинув палити є ключовим елементом зниження прогнозованого тягаря викликаних тютюном смертей протягом найближчого двадцятиріччя.

     Недавнє опитування в одній з великих країн, що розвиваються показало, що дві третини курців помилково вважають, що куріння спричиняє невеликий шкоду, або взагалі не робить її, деякі з них хочуть кинути палити і ще менше успішно кинули курити. В даний час більшість тих, хто успішно кинув палити, зробили це без будь-якої сторонньої допомоги. Але нам потрібно істотно підвищити рівень успішного припинення паління.

     Сьогодні ми знаємо про існування успішних і затрато-ефективних методів лікування. Засоби заміщення нікотину, такі як нікотинова жувальна гумка, пластир, назальний спрей (аерозоль для носа) та інгалятори, а також не-нікотинові засоби, такі як бупропіон, можуть подвоїти шанси людей добитися успіху. Вони повинні стати більш широко доступні, а їхня вартість також повинна знижуватися, щоб курці в усіх країнах могли собі дозволити придбати їх.

     Доброю новиною є те, що можна знайти істотні переваги для здоров’я, кинувши палити в будь-якому віці. Ті, хто кинув палити у віці 30-35 років, мають тривалість життя, як та, що у людей, які ніколи не палили.

Перевір себе. Опитування у вигляді кросворду на тему: "Багатоклітинні еукаріоти"
Кросворд багатоклітинні еукаріоти https://drive.google.com/file/d/0B7tsIRl9bfqwSkxaNFl5SEtBcTg/view?usp=sharing

Додаткова інформація для учнів груп № 10, 15,16

 по темі "Одноклітинні організми"

(з циклу цікаво знати)

      Сьогодні, 26 квітня, минає 31 рік від дня найбільшої за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком, катастрофи у Чорнобилі. 

     Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. 

    У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду вісім днів), цезію-134 (період напіврозпаду два роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років).

    Ситуація погіршувалася в зв’язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій.

    Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення, пише Вікіпедія.

     Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

    Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

     Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів. 

Самостійне опрацювання матеріалу для учнів групи № 5

27 квітня тест-контроль з теми: Види спілкування